Ягупов В.В. Педагогіка – Дидактичні тести, самооцінка

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Педагогіка

14.3. Оцінка знань, навичок і вмінь

Сьогодні йде інтенсивний пошук об'єктивних методів контролю. Деякі дослідники вважають, що сучасна дидактика буде приречена на поразку, якщо не спиратиметься на об'єктивні методи педагогічної діагностики, яка має багатий інструментарій. На думку К. Інгенкампа, таким засобом є дидактичні тести. Тут, першою чергою, маються на увазі тести досягнень, за допомогою яких можна виміряти рівень знань. У зв'язку з цим перед дидактикою постає актуальна проблема – опрацювання обгрунтованих і змістовних тестів досягнень, які мають враховувати специфіку і характер навчально-пізнавальної діяльності. Головне, вони повинні бути об'єктивними і мати чіткі критерії оцінки на основі вимірювань конкретних ознак діяльності. Існуюча система оцінок не задовольняє як практику, так і освітню систему, йде активний пошук інших підходів до оцінювання.
Наприклад, грузинський педагог Ш. О. Амонашвілі чинну систему оцінювання вважає «костуром для кульгавої педагогіки» і підкреслює: «...оцінки тримають храм авторитарно-імперативної педагогіки і пожирають педагогіку співробітництва». Він вважає, що маніпулювання цифрами не мало би визначати долю людини. За його підрахунками, учень у середній школі отримує 2000-2500 оцінок. Амонашвілі пропагує навчання без оцінок і, напевно, має рацію – учні починають вчитися задля оволодіння знаннями, а не для оцінок. Який же шлях він пропонує?
Безумовно, в освітній системі не можна обійтися без оцінкового компонента. Він має суттєвий мотиваційний ефект при вмілому застосуванні, чи, навпаки, здатний закріплювати за учнем роль невдахи. Наприклад, дослідження, проведені у Норвегії, засвідчили, що позитивні оцінки в журналі, постійна похвала та доброзичливе ставлення з боку вчителя вочевидь сприяють підвищенню самооцінки учнів.
Принципова позиція В. О. Сухомлинського щодо оцінювання полягала в тому, щоб брати до уваги не тільки результати роботи (фактичні знання), а й саму роботу, тобто докладання учнем певних зусиль. «Справжня педагогічна мудрість полягає у тому, щоб, постійно одухотворюючи дитину бажанням бути хорошою, ніколи не ставити їй «двійки», – наголошував він.

Ш. О. Амонашвілі, А. С. Линда особливу увагу приділяють самооцінці, що є дуже важливим для дидактики, має суттєвий педагогічний і психологічний смисл.
Такий підхід означає перенесення акценту з теорії та практики дидактичного процесу, з викладацької діяльності педагога на активну навчально-пізнавальну діяльність суб'єктів учіння.
Змінюються теоретичні засади дидактики і наповнюються новим методичним арсеналом її методи і форми навчання та контролю. Такий характер навчально-пізнавальної діяльності створює сприятливі умови для виховання активної життєвої позиції учня та сприяє найбільш повному його розкриттю як суб'єкта учіння, що має великий виховний вплив, всебічно розвиває мотиваційну, емоційно-почуттєву і вольову сфери особистості учня та загартовує його. Так реалізується одна з головних закономірностей навчального процесу – єдність навчання, виховання, розвитку та самовдосконалення, яка сприяє всебічному і гармонійному формуванню особистості вихованця. Своєю чергою, гармонійно розвинута особистість ніколи не може залишитися нейтральною або пасивною – вона активно і цілеспрямовано реалізує свої життєві плани й наміри. Таким чином формуються суб'єкт-суб'єктні взаємини в навчальному процесі.
За С. Л. Рубінштейном, реалізація ідеї самооцінки означає забезпечення принципу детермінізму: зовнішні причини діють через внутрішні умови. Безперечно, як внутрішні умови можуть виступати різні суб'єктивні чинники: життєвий досвід, система відносин учня зі світом і оточуючими, а також види та рівень мотивації. Роль останніх є значною – вони визначають життєвий шлях особистості учня, зміст діяльності та її характер, а також мають певну ієрархію, спонукають учня до активної діяльності, в тому числі й навчально-пізнавальної.
Отже, самооцінка, по-перше, формує мотивацію навчально-пізнавальної та професійної діяльності; по-друге, педагог із «всезнаючого» перетворюється на посередника між навчальним матеріалом і творчими пізнавальними діями учня, тобто сприяє гуманізації та демократизації дидактичного процесу; по-третє, перетворює процес навчання на співробітництво між педагогом і учнем, коли перший, як більш досвідчений, допомагає другому подолати труднощі навчально-пізнавальної діяльності та досягти успіхів у ній; по-четверте, всебічно сприяє розвитку особистості учня; по-п'яте, є джерелом і спонукальною силою особистісно орієнтованого навчання, що є важливою характеристикою сучасного дидактичного процесу.

◄ Оцінка навичок і вмінь. Ефекти суб'єктивізму оцінки

Зміст підручника "Ягупов В.В. Педагогіка."

Діагностування успішності навчання ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Педагогіка

Загрузка...