Ягупов В.В. Педагогіка – Методи безпосереднього виховного впливу: вправи

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Педагогіка

20.2. Методи безпосереднього виховного впливу

Вправи – це планомірно організоване свідомо осмислене багаторазове повторення певних дій і прийомів, які поступово ускладнюються, з метою формування, закріплення та вдосконалення практичних навичок і вмінь. Виховний процес у вправах, за В. О. Сластьоніним, являє собою перехід педагога від управління операціями до управління діями, а згодом – до управління діяльністю вихованців.
Сутність вправи як методу виховання полягає в організації таких умов життєдіяльності вихованців, в яких вони виконують певні дії з метою вироблення необхідних і закріплення позитивних форм поведінки. Наприклад, А. С. Макаренко вважав, що в процесі виховання надзвичайно важливим є набуття вихованцями практичного досвіду, навичок та звичок поведінки шляхом постійного тренування у правильному вчинку. В навчальних закладах вихованець повинен щоденно привчатися до виконання розпорядку дня, умов професійної діяльності, чіткості дотримання норм і правил етикету, професійної культури поведінки.
В сучасній школі тренування як загальний метод виховання можна застосовувати для вирішення найрізноманітніших завдань суспільного, морального, естетичного, етичного, трудового, фізичного розвитку учнів, виховання патріотизму, відповідальності, працелюбності, культури поведінки, фізичного загартування, санітарно-гігієнічної культури тощо.
Вправи можуть використовуватися під час навчальної роботи, різноманітних позакласних виховних заходів, позашкільного виховання, спілкування, тобто будь-якої форми практичної діяльності вихованців.

Педагогічні основи організації вправ грунтовно розкрив К. Д. Ушинський. Він виокремив такі етапи формування навичок і вмінь:
1) постановка виховного завдання і збудження в учнів потреби в тому чи іншому виді діяльності;
2) розв'язання способів діяльності й надання учням відповідної інформації;
3) практична демонстрація дії для вирішення поставленого завдання;
4) організація первинного відтворення учнями показаних дій;
5) наступне тренування в удосконаленні та закріпленні способів діяльності й поведінки;
6) висування вимог до учнів з питань удосконалення організованих вправ;
7) контроль за поведінкою.

Доручення також можуть бути вправами. Конкретні індивідуальні практичні завдання доручаються кожному вихованцю виходячи з його індивідуально-психічних особливостей. Доручення потрібно підбирати так, щоб його виконання сприяло розвитку необхідних учневі якостей. Воно має бути посильним для вихованця.

Привчання – це метод, який забезпечує інтенсивне формування необхідної практичної якості. На жорсткому привчанні базуються всі казармові системи виховання, наприклад військова. Гуманістична педагогіка виступає проти жорсткого привчання,яке нагадує дресирування і суперечить правам людини. Його бажано використовувати в комплексі з іншими методами і передусім ігровими.
Методично правильно застосовані вправи виконують не тільки виховні та розвиткові функції, але й навчальні. Вони загартовують волю вихованців, забезпечують єдність поведінки та свідомості, розвивають наполегливість, спостережливість, ініціативність, самостійність, сприяють більш глибокому опануванню норм і правил вихованої поведінки.

◄ Методи безпосереднього виховного впливу: приклад

Зміст підручника "Ягупов В.В. Педагогіка."

Методи безпосереднього виховного впливу: заохочення ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Педагогіка

Загрузка...