Ягупов В.В. Педагогіка – Формування особистості

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Педагогіка

3.1. Особистість як предмет дослідження психологічної і педагогічної наук

Формування особистості – це становлення людини як соціальної істоти внаслідок впливу зовнішніх і внутрішніх детермінант її розвитку. На думку І. П. Підласого, «формування передбачає деяку закінченість людської особистості, досягнення рівня зрілості та стійкості.
Поняття «формування» ми вважаємо такою педагогічною категорією, яка ще не встановилась...»
Виокремлюють види розвитку і формування особистості: стихійний, цілеспрямований, саморозвиток і само-формування. Отже, розвиток особистості являє собою прогресивно спрямований соціально зумовлений процес формування людини як суспільної істоти. Основним способом буття людини є розвиток. На думку В. В. Давидова, розвиток особистості віднесено до загального психічного розвитку дитини.

Відповідно формулюється принцип єдності психічного розвитку і розвитку особистості (Л. С Виготський, С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьев, Л. І. Божович, Д. Б. Ельконін, Б. Ф. Ломов, В. В. Давидов, М. Г. Ярошевський та ін.). Необхідно розрізняти специфіку розвитку власне психіки і особистісного розвитку. Наприклад, С. Л. Рубінштейн писав: «Індивідуальні властивості – це не те ж саме, що і особистісні властивості індивіда, тобто властивості, які характеризують його як особистість». У процесі психічного розвитку «дитина перетворюється... на члена суспільства... Послідовні стадії в її розвитку і є не чим іншим, як окремими ступенями цього перетворення», – підкреслював О. М. Леонтьев. Водночас ці два види розвитку взаємозумовлені, становлять нероздільний і цілісний процес. Тому вони взаємодетермінують розвиток як психіки, так і особистості.
«Розвиток особистості – процес закономірних діалектичних змін, формування і перетворення суб'єкта діяльності, його свідомості, системи мотивів і потреб, взаємин.
Розвиток психіки – закономірні необоротні зміни структури і змісту психічних процесів у часі: у філогенезі – в ході біологічної еволюції виду, в онтогенезі – в процесі індивідуального розвитку».

Розвиток дитини як особистості та його стрижньовий напрям залежать від основних факторів формування дитини, бо вона в процесі своєї діяльності й спілкування стає учасником різноманітних соціальних зв'язків і взаємин. Вона вчиться бути особистістю, розвивається як особистість і утверджується як особистість. Безперечно, ключові напрями та зміст цього розвитку в основному визначені конкретними суспільно-історичними умовами. Але, враховуючи активність розвитку дитини як особистості, важливе значення має її здатність до самовираження, самопрояву, саморегуляції, самоутвердження, самовизначення, самоіснування і самоактуалізації. Все це відбувається в діяльності, характер і зміст якої є основою і суттю процесу становлення особистості. Діяльність слугує сталим субстратом розвитку особистості, забезпечуючи їй вихід за межу власних можливостей. Тому «сучасна науково-педагогічна стратегія має цілеспрямовано проектувати розвиток особистості дитини».

◄ Поняття розвиток у психології. Розвиток особистості. Напрямки розвитку людини

Зміст підручника "Ягупов В.В. Педагогіка."

Основні фактори формування особистості  ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Педагогіка

Загрузка...