Ягупов В.В. Педагогіка – Формулювання дослідної проблеми в педагогіці: аналіз логічної обгрунтованості

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Педагогіка

4.2. Технологія і процедура педагогічного дослідження

¦ Правильне формулювання дослідної проблеми – важливе методологічне завдання. Можна стверджувати, що дослідні проблеми в педагогіці являють собою певні теоретичні та практичні труднощі, які ми повинні подолати шляхом наукових пошуків. Науково-дослідними є лише ті проблеми, які мають об'єктивний характер, і саме вони – принциповий предмет методологічного аналізу. Цей аналіз, першою чергою, стосуватиметься методологічної обгрунтованості проблемних питань і відповідей на них, оцінки способів та ступеня обгрунтованості відповідей, а також передбачуваних дій щодо пізнавального і практичного використання одержаних результатів.

Зміст методологічного аналізу становлять:
– аналіз логічної обгрунтованості;
– аналіз обгрунтованості змісту;
– праксеологічний аналіз.

Якщо розглянуті етапи аналізу мали загальний характер, то на цьому етапі він буде конкретним, бо стосуватиметься безпосередньо конкретних педагогічних проблем.

Правильне формулювання дослідної проблеми показує, чи є вона науковою та чи можна її вирішити.

Аналіз логічної обгрунтованості дослідних проблем педагогіки насамперед повинен стосуватись аналізу таких аспектів проблемних питань: семантичної обгрунтованості-можливості логічного аналізу; синтаксичної обгрунтованості. Він необхідний і для визначення рівня розуміння дослідником поставлених питань, і для визначення обсягу та напрямів досліджень.
Семантична обгрунтованість насамперед стосується оцінки проблемного питання з точки зору використання однозначних і точних понять. Інакше кажучи, дослідник повинен з'ясувати, наскільки поняття, що використовуються для формулювання питання, гарантують однозначне розуміння його змісту і дають змогу визначати терміни, які мають входити до передбачуваної відповіді. Він також має окреслити приблизний обсяг досліджень, сприяти ідентифікації проблеми з певною науковою дисципліною.
Обгрунтованість дослідних проблем з точки зору їх логічного вирішення полягає у з'ясуванні, чи виконує дане проблемне питання так звані логічні передумови питального речення («позитивні передумови», «негативні передумови»), а також у визначенні типу питання, виходячи з його ступеня відкритості. «Позитивні передумови» – коли хоча б одна із можливих відповідей є правильною, що еквівалентно альтернативі всіх наявних відповідей. А під «негативними передумовами» розуміють твердження, де хоча б одна з можливих відповідей є неправильною, що еквівалентно альтернативі заперечення всіх наявних відповідей.

Припустимо, що сформульовані такі проблемні запитання:
1. Чи є радій радіоактивним елементом?
2. Які виховні функції виконує колектив?

Можна стверджувати, що запитання 1 розв'язне, бо має лише два варіанти відповіді: «так» або «ні». А запитання 2 є запитанням-додатком, тому що не має гарантованої стверджувальної відповіді або містить у собі невизначену кількість відповідей. Уданому випадку необхідно визначити конкретний тип колективу, проаналізувати повністю процес його функціонування, з'ясувати основні складові цієї системи, лише потім розкрити її основні функції, у тому числі й виховні. Тільки шляхом додаткового аналізу передумов можна стверджувати, що дане проблемне питання є розв'язним.
Аналізуючи дослідну проблему з точки зору синтаксичної (граматичної) обгрунтованості питання, необхідно визначити місце питальної частки в структурі запитання відповідно до проблемної ситуації, тобто – чи саме така структура запитання правильно відбиває обсяг і напрям пошуку істинної відповіді. Цей аналіз можна розглянути на прикладі попереднього проблемного запитання: «Які виховні функції виконує колектив?» Тут об'єктом дослідження є «колектив», а предметом – його функції. З цього речення можемо отримати певну кількість речень, замінюючи його невідому частину знаком «X», та певну кількість відповідних їм запитань. Наприклад:
1. «X» виконує такі виховні функції.
2. Колектив «X» виконує такі виховні функції.
3. Колектив у процесі виховання «X» виконує такі виховні функції.
4. Колектив у процесі виховання виконує «X».

Ці речення є відповіддю на такі запитання:
1. Хто в процесі виховання виконує певні виховні функції?
2. Коли (де) колектив виконує певні виховні функції?
3. Чи ті явища, які є основним результатом діяльності колективу, можна визначити як виховні функції?
4. Що виконує колектив у процесі виховання?

Аналіз предмета дослідження показує, що обгрунтованим буде використання питального займенника «який» та, відповідно, формулювання запитання: «Які виховні функції виконує колектив?»
Таким чином, синтаксичний аналіз є основою для з'ясування можливості одерження правильної відповіді на поставлене запитання та доцільності пошуку цієї відповіді. Пізнавальність даного питання будуть визначати його змістова і праксеологічна обгрунтованість.

◄ Вибір дослідної проблеми і визначення мети дослідження в педагогіці

Зміст підручника "Ягупов В.В. Педагогіка."

Формулювання дослідної проблеми в педагогіці: аналіз обгрунтованості змісту ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Педагогіка

Загрузка...