Ягупов В.В. Педагогіка – Формулювання дослідної проблеми в педагогіці: аналіз обгрунтованості змісту

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Педагогіка

4.2. Технологія і процедура педагогічного дослідження

Аналіз змісту дослідної проблеми полягає насамперед у визначенні типу дослідної проблеми, виходячи з характеру предметного зв'язку проблемного питання і виду «дослідної діяльності», до якої питання належить. Це визначення передбачає проведення аналізу проблеми за такими ознаками: джерело проблеми; вид дослідної діяльності; обсяг досліджень; ступінь актуальності досліджень; належність до певної наукової дисципліни.
Проблемні питання з точки зору джерела проблеми можуть бути автогенними (виникають у педагогіці та нею інспіровані) і гетерогенними (виникають за межами педагогіки). Наприклад, проблемне запитання «Які виховні функції виконує колектив?» є автогенним, бо виховні функції будь-якого колективу належать до теорії виховання. А проблема, наприклад, «Формування мотивації самовиховання студентів вищих навчальних закладів» є гетерогенною, тому що є предметом зацікавленості декількох наук – психології мотивації, психології самовиховання, педагогіки вищої школи, теорії виховання, психології виховання, психології особистості тощо.
Відповідно до критерію «вид дослідної діяльності» питання педагогіки можуть бути теоретичними і практичними.
З точки зору методології теоретичний характер дослідних проблем полягає у відсутності необхідності проведення практичних досліджень і експериментів. Дослідник використовує вже відомі, визнані всіма знання, його дії спрямовані на критичний аналіз цих знань, на систематизацію, узагальнення та створення нових концепцій. Практичний характер дослідних проблем випливає з необхідності проведення емпіричних дій, організації дослідних методів і безпосереднього використання їх результатів.
На основі наступного критерію – «обсягу досліджень» – можна виокремити відкриті та закриті проблеми. Проблемні питання відкритого типу характеризуються тим, що за ними проводилися і проводяться дослідження, але рівень отриманих результатів не задовольняє педагогічну практику й оцінюються вони як неповні, які викликають сумніви та вимагають подальшого вивчення.
Проблемні питання вважаються закритими у тому разі, коли науковими колами вони визнані як повністю вивчені та розв'язані.
Сформульовані вище питання є відкритими, а також актуальними і перспективними.

Змістова обгрунтованість проблемного питання полягає у визначенні його типу (за метою та способами наукового дослідження). Змістовий аналіз проводиться на основі аналізу зв'язку змісту предметної частини питання з обсягом і видом діяльності. Наприклад, можна скласти близько 900 питань, залежно від варіантів питальних слів. Ураховуючи засоби дослідного підходу й мету поставлених питань, визначають такі типи останніх:
– описові (за допомогою яких можна отримати знання, що стосуються функціонування та сутності педагогічних явищ);
– з'ясувальні (тобто питання, що починаються питальним словом «чому»);
– квазіз'ясувальні (включають такі питальні речення, що є похідними від з'ясувальних питань і водночас безпосередньо не слугують для з'ясування педагогічних явищ, фактів або залежностей і не мають питального слова «чому»);
– праксеологічні (безпосередньо пов'язані з метою, видами, умовами певних навчально-виховних дій).

◄ Формулювання дослідної проблеми в педагогіці: аналіз логічної обгрунтованості

Зміст підручника "Ягупов В.В. Педагогіка."

Формулювання дослідної проблеми в педагогіці: праксеологічний аналіз ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Педагогіка

Загрузка...