Біоценологія (Синекологія). Біоценоз як природна система
Розділ 5. Біоценологія (Синекологія)
5.1. Біоценоз як природна система
Період існування життя на Землі сягає близько 3 млрд років, тобто становить майже 2/3 її історії. Протягом цього часу планета огорнулася, за образним висловлюванням В.І.Вернадського, плівкою життя, званою біосферою. На кожному клаптику Землі, де існує життя, на суші й у воді, трапляються різні види рослин, тварин і мікроорганізмів, які в межах однієї ландшафтної зони об'єднуються в подібні угруповання лісів, лук, боліт, озер. Вони утворюють природні системи, в межах яких певним умовам місцезростання відповідають специфічний склад флори і фауни,, а також мікроорганізмів, які взаємодіють між собою.
Завдяки взаємодії рослин, тварин і мікроорганізмів біоценоз стає дещо більшим, ніж просто сума складових частин. Це складне природне угруповання, яке разом зі середовищем називають плеоценом. Біологічним компонентом плеоцену є біоценоз, середовище існування якого називають біотопом (від грецьк. біос – життя, топос – місце).
Іншими словами, біоценоз – це своєрідна комунальна квартира популяцій. Одні популяції в цій оселі домінують, інші відіграють якусь другорядну роль, а окремі – немов ті волоцюги, що випадково потрапили в цю компанію та й затрималися в ній надовго. Погляньте на березовий гай – це типове угруповання, де панує популяція берези, яка дає змогу існувати під її кронами багатому різнотрав'ю з популяцій тонконога, грястиці, дзвіночків, перстачу. В особливому становищі тут перебуває гриб підберезовик, плодовим тілом якого ласують слимаки. Слимаків у полі зору пильно тримають швидкі синиці. Не проминуть вони і дощового черв'яка, який полюбляє ритися в дернистому ґрунті березового гаю, перемелюючи змертвілі рештки гілок і листя.
Як бачимо, популяція адаптується не лише до абіотичного, але й до біотичного середовища, в якому вона має як друзів, так і ворогів. Оточення (дерева, кущі, трави, тварини, мікроорганізми) популяції сосни у свіжому борі значною мірою відрізняються від оточення її родички, що росте в сфагновому болоті. Популяція дуба звичайного в діброві займає панівне становище, тоді як у суборі вимушена виконувати другорядну роль у другому ярусі, віддавши перший ярус своїй супротивниці – сосні звичайній.
Багатокомпонентність угруповання, його емерджентні властивості і значна самодіяльність видів ускладнюють визначення біоценозу, а також
утруднюють їх межування (що надзвичайно важливо в практичній діяльності).
Аналіз структури і процесів, які відбуваються в біоценозах, є предметом біоценологічних досліджень, які в сфері екології становлять синтетичний розділ, тісно пов'язаний з науками про середовище.
◄ Концепція демоцену і поняття виду
Зміст підручника "Кучерявий В.П. Екологія"
Біоценоз - це... Визначення біоценозу, межі і критерії біоценозу ►