Прісноводні екосистеми. Екосистеми Світового океану

7.3.4.2. Прісноводні екосистеми

Прісноводні континентальні екосистеми розподіляють так: екосистеми стоячих водоймищ і водотоків.
До континентальних стоячих водоймищ належать екосистеми озер, ставків і калюж.

Залежно від стану циркуляції (перемішування) озерних вод озера розподіляють на:
- мономіктичні холодні озера арктичної й альпійської областей з одним літнім періодом циркуляції;
- мономіктичні теплі озера субтропічних областей з одним зимовим періодом циркуляції;
- диміктичні озера помірних областей з двома – весняним і осіннім – періодами циркуляції;
- поліміктичні озера тропічних областей з численими періодами циркуляції;
- олігоміктичиі озера тропічних областей з рідкими і нерегулярними періодами циркуляції.

За рівнем трофності, як зазначено вище, озера поділяють на оліготрофні (як правило, глибокі, з підвищеними берегами, бідні на мінеральний азот і фосфор, вода в них прозора, синього або зеленого кольору); автотрофні (невеликої глибини, багаті на азот і фосфор, багатство організмів призводить до виснаження кисню і зеленувато-коричневого забарвлення води, має широкий пояс прибережної рослинності); дизтрофиі (неглибокі озера з берегами, порослими торфоутворюючою рослинністю, вода малопрозора, бурого кольору, має кислу реакцію). Ці типи озер можуть мати перехідні стадії. Наприклад, від оліготрофного до евтрофного через мезотрофну стадію.
До екосистеми водотоків належать екосистеми потоків, річок і рік, їх різних ділянок – від витоків до самого гирла. Вони активно взаємодіють із екосистемами, які входять до їхнього басейну.

7.3.4.3. Екосистеми Світового океану

Характерною особливістю океанічних екосистем є: а) глобальність розмірів і величезні глибини, заповнені життям; безперервність (усі океани пов'язані один з одним; б) постійна циркуляція (наявність сильних вітрів, які дмуть протягом року в одному і тому ж напрямку, наявність глибинних течій); в) панування різних хвиль і приливів, що зумовлює помітну періодичність життя угруповань, особливо в прибережних зонах; г) солоність і сильна буферність; д) наявність розчинених біогенних елементів, які є лімітуючими факторами, що визначають розміри популяції.
Все населення водних біогеоценозів (близько 200 тис. видів), як і наземних, розподіляють на продуцентів, консументів і редуцентів. За способом пристосування та приуроченістю до певного субстрату водних тварин і рослини об'єднують в три великих комплекси: планктон (плавно дрейфують з водними масами); бентос (живуть на дні чи в ґрунті); нектон (активно плаваючі – риби, головоногі молюски, а також ссавці – дельфіни, кити, ластоногі).
Екосистеми океанів відзначаються своєю великою продуктивністю, відіграють важливу роль гігантських регуляторів клімату Землі.