Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В.

Адаптивний потенціал виду, адвентивність, аерація, аероби, аеробіонти, аерозолі, ааерофіти, АЕС, азбест

А

АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ – міра пристосувальних можливостей виду в мінливих умовах довкілля.
АДВЕНТИВНІСТЬ (від лат. adventicus – зайшлий, чужий) – переміщення (імміграція) виду з одного біоценозу або область поширення (ареалу) в ін. з наступною акліматизацією. А. – результат випадкового занесення організмів людиною чи тваринами, водними або повітряними течіями тощо в нові регіони (цьому сприяють світовий товарообмін, туризм і т. ін.). Основа А. – адаптивні механізми обміну речовин. Див. Вид адвентивний.
АЕРАЦІЯ (фр. aeration, від гр. aer – повітря) – прир. (різними грунт, організмами) або штучне (людиною) насичення водойм, ґрунту повітрям атмосферним. А. – спосіб ліквідації заморів та інтоксикації водойм.
АЕРО... (від гр. aer – повітря) – частина складних слів, що означає «повітряний».
АЕРОБИ (від аеро... та гр. bios – життя), організми аеробні – організми, здатні жити й розвиватися лише за наявності в середовищі вільного молек. кисню. А. є майже всі рослини й гриби, переважна більшість тварин і багато мікроорганізмів. Пор. Анаероби.
АЕРОБИ ФАКУЛЬТАТИВНІ (від лат. facultatis – можливість), умовні аероби – мікроорганізми, здатні жити й розвиватися за дуже малої конц. у середовищі вільного молек. кисню (Наприклад, дріжджі, денітрифікуючі бактерії).
АЕРОБІОНТИ [від аеро... та біонт(и)] – організми, що живуть на суходолі (тіло яких оточене повітрям), тобто наземні організми, мешканці аеробіосфери. Пор. Гідробіонти.
АЕРОБІОСФЕРА (від аеро... та біосфера) – приземний шар атмосфери (від поверхні Землі до 6...7 км над нею), в якому пост, присутні організми, здатні норм, жити й розмножуватись у відповідних екологічних нішах.
АЕРОЗОЛІ (від аеро... та нім. Solum – колоїдний розчин) – тонкодисперсні рідкі або тверді компоненти, що перебувають у завислому стані в газоподібному середовищі. Якщо дисперсна фаза рідка, суміш називають туманом, а якщо тверда – пилом або димом. А. спостерігаються як у тропосфері, так і у верхніх шарах атмосфери. Антроп. А. беруть акт. участь в утворенні туману фотохімічного (смогу), в руйнуванні озонового шару. А. виникають унаслідок забруднення атмосфери пилом земної поверхні, пром. димами, вулканічними викидами та космічним пилом. Дуже шкідливі техн. А. з радіоактивними речовинами, свинцевим та хромовим пилом, краплями кислот. А. мають канцерогенні властивості, спричиняють алергії, захворювання різних органів.
АЕРОФІТИ [від аеро... та ...фіт(и)] – рослини, які одержують усі необхідні поживні речовини тільки з атмосфери. До А. належать епіфіти, деякі мохи, окремі лишайники, нечисленні водорості.
АЕС – див. Атомна електростанція.
АЗБЕСТ (гр. asbestos, букв. – невгасимий) – узагальнена назва тонковолокнистих мінералів класу силікатів. Містить домішки заліза, алюмінію, в незначних кількостях – кальцію. На основі А. виготовляється багато виробів, зокрема азбоцементні труби, ущільнювачі, шпаклівки, замазки, вогнезахисні засоби. Під час переробки А., а також у процесі використання мікрочастинки А. проникають у легені людини, викликаючи цілий «букет» захворювань, у т. ч. онкологічні. За даними амер. дослідників, А. – причина 20% випадків розвитку раку.