Азотобактерія, азотофіксація, акарицида, аквакультура, акваторія, акліматизація, аклімація, акумуляція, алармізм
А
АЗОТОБАКТЕРІЇ (від а..., гр. zoos – живий та бактерії), азотобактер – рід аеробних бактерій (населяють грунт і водойми), здатних фіксувати (зв'язувати) молек. азот повітря й перетворювати його в доступну для рослин форму. Див. також Азотофіксація.
АЗОТОФІКСАЦІЯ (від а..., гр. zoos – живий та лат. fixatio – закріплення) – процес зв'язування молек. азоту атмосфери з утворенням азотовмісних сполук, що здійснюється азотофіксувальними організмами (азотобактеріями, деякими грибами й водоростями, переважно синьозеленими), внаслідок чого вільний азот повітря стає доступним для рослин.
АКАРИЦИДИ [від гр. akari – кліщ та ...цид(и)] – хім. засоби захисту рослин, що застосовуються для знищення шкідливих кліщів. Див., також Пестициди.
АКВАКУЛЬТУРА (від лат. aqua – вода та культура) – система заходів зі штучного розведення в спец, водоймах, басейнах, ставках або морських господарствах різних господарсько цінних водяних організмів (риб, молюсків, ракоподібних, водоростей) для поповнення їхніх запасів у прир. водоймах, використання в їжу, в техн. і мед. цілях (Наприклад, вирощування мідій та устриць у сіткових сажах, які розміщують в узбережних ділянках морів).
АКВАТОРІЯ [від лат. aqua – вода та (територія] – ділянка водного простору водойми чи моря, що має певні прир., штучні або умовні межі. А. в екології розглядається як об'ємне утворення, що охоплює не лише водну товщу від дна до поверхні, а й атмосферу над нею.
АКЛІМАТИЗАЦІЯ (від лат. ad – до, для та клімат) – пристосування організмів до нових умов проживання (клімат., фіз.-хім., грунт, і т. д.), в які вони потрапили прир. шляхом або (частіше) свідомо чи випадково перенесені людиною. Такими, що акліматизувалися, вважаються організми, які в нових умовах норм, розвиваються й дають життєздатне потомство. Роботу з А. рослин проводять ботанічні сади й дендропарки, а тварин – деякі заповідники (Наприклад, Асканія-Нова), зоопарки. Наприклад, в Україні акліматизовано: із с.-г. культур – кукурудзу, соняшник, картоплю; з декоративних рослин – кінський каштан, бузок; із ссавців – ондатру, плямистого оленя; з птахів – фазана, даурську куріпку; з риб – товстолобика, амура.
АКЛІМАЦІЯ, адаптація експериментальна – пристосування організму до штучно створених умов (Наприклад, у ході експерименту, у фітотронах). Див. також Адаптація.
АКУМУЛЯЦІЯ (від лат. accumulatio – нагромадження) – процес нагромадження в екосистемах, організмах, інженерних спорудах і т. д. мінер., органомінер. та орган. речовин – продуктів ерозії та абразії, солей, орган, решток, забруднювачів тощо – унаслідок діяльності вітру, вод, льодовиків, вулканів, моря, а також ін. факторів, у т. ч. факторів антропогенних.
АКУМУЛЯЦІЯ ЗАБРУДНЮВАЧІВ ОРГАНІЗМАМИ – поступове нагромадження організмами шкідливих хім. речовин унаслідок проживання в забрудненому середовищі; при цьому на кожному наступному трофічному рівні створюється багаторазово вища конц. забруднювача.
АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН у біосфері – нагромадження радіоактивних речовин компонентами біосфери – живими (мікроорганізмами, рослинами, тваринами, людиною) та неживими (грунтом, водами суходолу й океанів). Особливо інтенсивно А. р. р. відбувається в організмах (у т. ч. людини), що може викликати їх опромінення й як наслідок – розвиток променевої хвороби, злоякісних пухлин, генет. патологій і навіть загибель.
АЛАРМІЗМ (від фр. alarme – тривога, неспокій) – наук, течія, представники якої акцентують увагу на катастрофічності наслідків впливу людини на природу й необхідності прийняття негайних рішень для оптимізації системи «природа-суспільство».