Аменсалізм, аміак, амоніфікація, анабіоз, анаболізм, анаероби, анемофілія, анемохорія, анатгонізм

А

АМЕНСАЛІЗМ (від а... та лат. mensa – стіл, трапеза) – форма взаємозв'язків організмів, за якої один із них продуктами своєї життєдіяльності чи присутністю пригнічує ін., не маючи користі для себе й не зазнаючи зворотного негативного впливу. Наприклад, взаємозв'язок між плісеневими грибами роду Penicillium, які продукують антибіотик пеніцилін, і бактеріями, ріст яких при цьому пригнічується.
АМІАК (від лат. (sal) ammoniacus, букв. – амонова сіль) – безбарвний газ із різким задушливим запахом. Утворюється під час гниття орган, речовин. У промисловості А. добувають синтезом із азоту й водню. Застосовується для виробництва азотної кислоти, добрив (сечовини), соди, вибухових речовин; рідкий А. використовується в холодильних установках. Водний розчин А. називають нашатирним спиртом. А. може становити загрозу для здоров'я людини: спричиняє запалення шкіри й слизових оболонок, захворювання легень і дихальних шляхів.
АМОНІФІКАЦІЯ (від лат. ammonia-cum – аміак та ...фікація) – процес розкладання мікроорганізмами білків та ін. азотовмісних орган, речовин до кінцевого продукту – аміаку. А. – один із найважливіших етапів кругообігу азоту в природі: внаслідок А. важкозасвоюваний азот орган, сполук рослинних і тваринних решток переходить у доступну для рослин форму.
АНАБІОЗ (від гр. anabiosis – повернення до життя) – стан організму, за якого відсутні всі видимі прояви життя внаслідок значного зниження інтенсивності процесів метаболізму. А. – одна з форм пристосування організмів до несприятливих умов існування, виробленого в ході еволюції. В А., Наприклад, упадають спори багатьох рослин, сухе насіння, гриби, гризуни під час літньої та зимової сплячки.
АНАБОЛІЗМ (від гр. anabole – підйом) – сукупність хім. процесів в організмі, спрямованих на засвоєння поживних речовин для утворення й поновлення структурних елементів клітин і тканин. А. – один із циклів обміну речовин; взаємопов'язаний із протилежним процесом – катаболізмом. Процеси А., що відбуваються в зелених рослинах із поглинанням випромінювання сонячного (див. Фотосинтез), мають основоположне значення в синтезі орган, речовин із неорган. Див. також Асиміляція.
АНАЕРОБИ (від ан... та аероби), організми анаеробні – організми, здатні жити й розвиватися за відсутності вільного кисню (багато видів бактерій, молюски, деякі гриби, водорості, найпростіші та ін.). Пор. Аероби.
АНАЕРОБИ ФАКУЛЬТАТИВНІ (від лат. facultatis – можливість), умовні анаероби – організми, здатні жити й розвиватись як за відсутності, так і за наявності вільного кисню (дріжджі, кишкова паличка, деякі донні черви й молюски та ін.). Відіграють важливу роль продуцентів у евтрофованих або забруднених водоймах.
АНАЛІЗ УГРУПОВАННЯ (від гр. analysis – розкладання) – 1) якісний А. у. – визначення систематичної належності окремих організмів даного угруповання; 2) кількісний А. у. – визначення кількості або біомаси організмів на одиницю простору в межах угруповання.
АНЕМОФІЛІЯ (від гр. anemos – вітер та ...філія) – запилення рослин за допомогою вітру. А. властива більшості голонасінних рослин (сосна, ялина), багатьом покритонасінним (злаки, осоки). Такі рослини називають анемофітами або анемофілами.
АНЕМОХОРІЯ (від гр. anemos – вітер та ...хорія) – поширення діаспор (плодів, насіння, спор) рослин повітряними течіями. Спостерігається в тополі, верби, клена, берези, кульбаби та ін. Такі рослини називають анемохорами.
АНТАГОНІЗМ у біології (від гр. antagonisma – суперечка, боротьба) – тип суперечності між організмами, що виражається в боротьбі за існування. Найчіткіше проявляється між хижаком і його здобиччю, між паразитом і хазяїном.