Антибіотики, антидоти, антисептики, антициклон, антропогенез, антропохорія, антропоцентризм, арборетум, ареал, аридність

А

АНТИБІОТИКИ (від гр. anti – проти та biote – життя) – речовини мікробного, рослинного або тваринного походження та їхні синт. аналоги й похідні, здатні вибірково пригнічувати ріст і розмноження бактерій, вірусів та ін. мікроорганізмів. Описано понад 3000 А. (Наприклад, стрептоміцин, тетрациклін, пеніцилін).
АНТИДОТИ (від гр. antidotos – протиотрута) – речовини, здатні нейтралізувати отрути через пряму хім. або фіз.-хім. взаємодію з ними в організмі. Відомі А. для хребетних і рослин (А. гербіцидів).
АНТИСЕПТИКИ (від гр. anti – проти та septikos – гнильний) – хім. речовини, що запобігають розвиткові бактерій в організмі; застосовуються для боротьби з патогенними мікроорганізмами (наприклад, йод, хлор, перманганат калію).
АНТИЦИКЛОН (від гр. anti – проти та циклон) – область підвищеного тиску в атмосфері діаметром від кількох сотень до кількох тисяч кілометрів із циркуляцією повітря за годинниковою стрілкою в Пн. півкулі й проти – у Пд. півкулі. В область розвитку А. спостерігається малохмарна, мало- або безвітряна погода.
АНТРОПО... (від гр. anthropos – людина) – частина складних слів, що означає: такий, що стосується людини, людський.
АНТРОПОГЕНЕЗ (від антропо... та гр. genesis – походження, виникнення) – 1) походження людини, становлення її як виду в процесі формування суспільства; 2) зміни в саморозвитку прир. об'єктів (Наприклад, ландшафтів природних), явищ під впливом діяльності людини (факторів антропогенних).
АНТРОПОГЕННЕ НАВАНТАЖЕННЯ – реєстрований рівень прямого чи опосередкованого впливу діяльності людини на природу в цілому або її екол. компоненти чи елементи (ландшафти, ресурси природні, види рослин і тварин і т. д.).
АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ, антропічний вплив – будь-який вплив техн. і госп. діяльності людини на довкілля, що зазвичай спричиняє необоротне порушення складу й структури екосистем. А. в. уже призвів до деградації та руйнування багатьох із них, Наприклад тропічних лісів, зникнення багатьох видів рослин і тварин. Див. також Фактори антропогенні, Забруднення антропогенне.
АНТРОПОХОРІЯ (від антропо... та ...хорія) – свідоме або випадкове поширення людиною спор, насіння, плодів та ін. зачатків рослин у процесі її госп. діяльності. Такі рослини називають антропохорами (Наприклад, бур'яни – волошка синя, амброзія). Див. також Акліматизація, Інтродукція.
АНТРОПОЦЕНТРИЗМ (від антропо... та гр. kentron – центр) – релігійно-ідеалістичне вчення, згідно з яким людина є центром всесвіту, створеного для неї Богом, і кінцевою метою світобудови.
АРБОРЕТУМ – те саме, що й Дендрарій.
АРЕАЛ (від лат. area – площа, простір) – область (територія або акваторія) поширення виду чи ін. систематичної групи (таксона) тварин або рослин, а також угруповань організмів. В екології осн. поняттям є А. виду. Індивідуальний А. – ділянка, біотоп, зайнятий родиною тварин, іноді – однією особиною. А. має межі й часто охороняється від ін. особин того самого виду.
АРИДНІСТЬ (від. лат. aridus – сухий) – сухість клімату, що призводить до нестачі вологи, необхідної для життя організмів. Див. Вид аридний, Ландшафт аридний.