Асиміляція, рослинна асоціація, атмосфера, атол, атомна електростанція, атомна енергія, атомний вибух, аутекологія, ацидофіли

А

АСИМІЛЯЦІЯ (лат. assimilatio – уподібнення, засвоєння) – 1) процес засвоєння організмом необхідних для його розвитку речовин, що надходять до нього ззовні. А. та нерозривно пов'язаний із нею протилежний процес – дисиміляція – протягом усього життя організму підтримують безперервний обмін речовин між організмом та навколишнім середовищем; 2) в етнографії – поступове злиття одного народу з ін., серед якого він живе, через засвоєння його культури, мови, звичаїв.
АСОЦІАЦІЯ РОСЛИННА (від лат. associate – з'єднання) – сукупність фітоценозів (рослинних угруповань), що склалася в межах якогось ареалу в однорідних умовах існування. Характеризується схожими структурою, видовим складом, наявністю видів домінантних, певним кількісним співвідношенням між окремими видами й життєвими формами, а також функціональними зв'язками, типом кругообігу речовин, продуктивністю. А. р. – осн. одиниця класифікації рослинного покриву.
АТМОСФЕРА Землі (від гр. atmos – пара та sphaira – куля) – газова оболонка, що оточує Землю й обертається разом із нею. Осн. компоненти А.: азот (78,084%), кисень (20,946%) та аргон (0,934%). Важливу роль відіграють також вуглекислий газ, гелій, неон, криптон, метан та ін. домішки. Маса А. – 5,15·1015 т. А. складається з таких шарів (знизу вгору): тропосфера (до висоти 18 км), стратосфера (до 50), мезосфера (до 80), термосфера (1000), екзосфера (1900), геокорона (ум. до 20 тис. км). У тропосфері зосереджено 90% повітря атмосферного. Тут міститься осн. маса водяної пари, формуються хмари, виникають опади атмосферні. В тропосфері зосереджене все наземне життя планети. Температура тропосфери, особливо її нижніх шарів, не-пост. (знижується приблизько на 6°С із підйомом на кожні 1000 м). Стратосфера характеризується майже сталою температурою н включає в себе озоновий шар (макс. конц. озону – на висоті 20...30 км), що захищає все живе на Землі від «жорсткого» випромінювання ультрафіолетового Сонця. Мезосфера характеризується зниженням температури від 0°С на нижній межі до -90°С – на верхній, що сприяє розвитку турбулентності. Термосфера – розріджений шар верхньої А., для якого характерне швидке підвищення температури з висотою (до 1500°С). В екзосфері ще виявляються гази А. і відбувається поступовий перехід до міжпланетного простору. Геокорона – зовн. частина А., звідки атоми, в основному водню й гелію, розсіюються в космічний простір. Порушення хім. складу А. через викиди забруднювальних речовин може призвести до зміни клімату. Найважливішою змінною складовою А. є вуглекислий газ, кількість якого за останні 100 років унаслідок антропогенного впливу значно збільшилася. Вуглекислий газ поглинає довгохвильове випромінювання Землі, створюючи парниковий ефект.
АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ – див. Повітря атмосферне.
АТМОСФЕРНИЙ ФАКТОР – див. Фактор атмосферний.
АТМОСФЕРНІ ОПАДИ – див. Опади атмосферні.
АТОЛ (англ. atoll) – кораловий риф (острів) невеликої висоти, кільцеподібної форми, що обрамляє мілководну лагуну. Основою для коралів зазвичай слугує вершина підводного вулкана. А. поширені в тропічних широтах Тихого та Індійського океанів. Характеризуються різноманітним рослинним світом і особливо тваринним світом, що створює високопродуктивні екосистеми.
АТОМНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ (АЕС) – пром. підприємство, де атомна (ядерна) енергія перетворюється на електричну. Порівняно з ін. типами електростанцій АЕС екологічно відносно чисті, тобто менше забруднюють довкілля (зокрема, не викидають в атмосферу продуктів згоряння). Енергоємність ядерного палива більша, ніж ін. видів палива; виробництво атомної енергії не потребує використання кисню (якого на енергетичні потреби спалюється в 5 разів більше, ніж споживають усі організми). Осн. нерадіоакт. забруднення від АЕС – забруднення теплове, яке особливо шкідливе для гідросфери. Можуть відбуватися незначні викиди радіоактивних речовин за норм, роботи АЕС, які потрапляють в атмосферу, забруднюють грунт, воду й усе довкола, нагромаджуються організмами. Серйозну проблему становить також переробка й поховання відходів радіоактивних, демонтаж обладнання АЕС і т. ін. Та все ж найбільша загроза полягає в імовірності непередбачуваних аварій (див. Аварія на ЧАЕС), спричинених техн. неполадками, помилками обслуговуючого персоналу, диверсіями чи воєнними діями, які можуть мати катастрофічні наслідки не лише для довкілля та біосфери, а й для цивілізації взагалі. Тому майбутнє людства – за альтернативними джерелами енергії.
АТОМНА ЕНЕРГІЯ, ядерна енергія – внутр. енергія атомного ядра, пов'язана з рухом і взаємодією нуклонів, що утворюють ядро. На АЕС виділяється в результаті ланцюгових ядерних реакцій ділення (розщеплення) важких ядер. Джерело А. є. – ядерне паливо (зазвичай уран-235). Ланцюгові реакції ділення відбуваються в акт. зоні ядерного реактора. В усьому світі застосовують переважно водо-водяні реактори, в яких вода виконує ролі й теплоносія, і сповільнювача. Теплота, що виділяється під час розщеплення ядер, надходить у систему теплопередачі першого контуру реактора. В теплообміннику вона передається воді другого контуру, яка перетворюється на пару. Пара надходить у турбіну, що надає руху електрогенератору, котрий і перетворює мех. енергію на електричну. Див. також Атомна електростанція.
АТОМНИЙ ВИБУХ, ядерний вибух – потужний вибух, спричинений вивільненням атомної енергії в результаті швидкоплинної ланцюгової реакції поділу важких ядер урану-235 або плутонію-239 чи термоядерного синтезу. Забруднення радіоактивне середовища природного в результаті А. в. – один із головних факторів ураження, що діють на величезній відстані й викликають серйозні екол. наслідки: масове радіаційне ураження біоти, можливі зміни погоди й клімату, руйнування озонового шару Землі тощо.
АУТЕКОЛОГІЯ (від ауто... та екологія), екологія видів – розділ біоекології, що вивчає пристосовуваність окремих видів рослин і тварин до умов проживання та спосіб життя виду на рівні організмів і популяцій. Пор. Синекологія.
АЦИДОФІЛИ [від лат. acidus – кислий та ...філ(и)], організми ацидофільні – організми, здатні жити й розвиватися лише в кислому середовищі – воді або грунті (Наприклад, молочнокислі бактерії, з рослин – сфагнум, верес).