Галобіонти, галофіти, галофіли, галофоби, гамма-випромінювання, закон Гаузе, геліофільність, гелоіфіли, геліофоби, геліофіти,

Г

ГАЛОБІОНТИ [від гр. hals – сіль та біонт(ії)] – мешканці вод із підвищеною солоністю, що вища за солоність морської води (Наприклад, зелена водорость дуналієла, рачок артемія, галобактерії). Ніколи не трапляються в прісних водах.
ГАЛОФІЛИ [від гр. hals – сіль та …філ(и)], солелюби – організми, які існують переважно в середовищі з підвищеним умістом солей (Наприклад, корали, голкошкірі та ін. мешканці моря, мікроорганізми, що живуть у засоленому грунті). Див. також Галобіонти, Галофіти.
ГАЛОФІТИ [від гр. hals – сіль та ...фіт(и)], солевитривалі рослини – рослини, що пристосувалися до життя на сильно засолених грунтах – берегах морів, солончаках та ін. (Наприклад, солянки, кермек, полин). Г. – індикатори засолених грунтів.
ГАЛОФОБИ [від гр. hals – сіль та ...фоб(и)] – водяні організми, які не витримують підвищеної солоності середовища й мешкають лише в прісних або слабкосолоних (до 5‰) водоймах (Наприклад, багато водоростей, найпростіші, більшість червів, прісноводних риб, усі земноводні).
ГАММА-ВИПРОМІНЮВАННЯ – електромагнітне випромінювання (потік фотонів) із дуже високою частотою, що відповідає короткій довжині хвилі (10-10 м), яке виникає під час розпаду радіоакт. ядер та елементарних частинок. Г.-в. – одне з найпроникніших; може мати летальний, мутагенний, канцерогенний, тератогенний та ін. ефекти.
ГАР, згарище – площа (найчастіше лісова), на якій рослинність пошкоджена або знищена пожежею. Г. із рештками рослин стає осередком масового розмноження шкідників, погіршує водоохоронні й ґрунтозахисні властивості території, пожежонебезпечна. В разі близького залягання вод ґрунтових Г. заболочується.
ГАУЗЕ ЗАКОН – те саме, що й Конкурентного виключення принцип.
ГДВ – див. Гранично допустимий викид.
ГДД – див. Гранично допустима доза.
ГДЗК – див. Гранично допустима залишкова кількість.
ГДК – див. Гранично допустима концентрація.
ГДН – див. Гранично допустиме навантаження.
ГДР – див. Гранично допустимий рівень.
ГДС – див. Гранично допустимий скид.
ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ (від гр. helios – Сонце та ...фільність) – ставлення організмів до світла. Розрізняють світлолюбні рослини (геліофіти), тіньолюбні рослини (сціофіти), тіньовитривалі рослини (умбропатієнти) й такі, що не потребують світла (агеліофіти). Особливо широкий діапазон освітленості витримують морські водорості. Тварини також мають різну Г. Більшість із них – геліофіли, проте є й сціофіли, а також мешканці позбавлених світла печер (Наприклад, печерна саламандра) й глибин океану.
ГЕЛІОФІЛИ [від гр. helios – Сонце та ...фіт(и)], світлолюбні рослини – рослини, яким для розвитку необхідно багато сонячного світла й у яких навіть за дуже незначного затінення з'являються ознаки пригнічення (Наприклад, сосна, береза, дуб, пшениця).
ГЕЛІОФОБИ [від гр. helios – Сонце та ...фоб(и)] – організми, які не витримують прямого сонячного світла (мешканці печер, глибоководних зон моря та ін.). Див. також Тіньолюбні рослини.
ГЕЛОФІТИ [від гр. helos – болото та ...фіт(и)] – болотяні трав'янисті рослини (Наприклад, очерет, рис, осоки). Більшість Г. – гігрофіти.