Екологічний максимум мінімум та оптимум, екологічний маркетинг, екологічний менеджмент, екологічний моніторинг, екологічний паспорт

Е

ЕКОЛОГІЧНИЙ МАКСИМУМ (від лат. maximum – найбільший) – верхня границя толерантності організму до певного фактора екологічного.
ЕКОЛОГІЧНИЙ МАРКЕТИНГ (англ. marketing, від market – ринок, збут) – управлінська функціональна діяльність у складі загальної системи менеджменту підприємства, спрямована на визначення, прогнозування та задоволення споживацьких потреб т. чин., щоб не порушувати екологічної рівноваги в довкіллі й не завдавати шкоди здоров'ю людей. У завдання Е. м. входить вивчення попиту на екологічно безпечну продукцію, технології створення нових очисних об'єктів, освоєння ресурсів природних, установлення цін на товари та послуги екол. призначення тощо.
ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (від англ. management – управління, завідування, організація) – підсистема загальної системи управління будь-яким об'єктом, діяльністю, виробництвом, котра гармонізує роботу й розвиток підприємства, галузі в навколишньому середовищі та екол. правовому полі. Е. м. є частиною загальної системи менеджменту, яка передбачає організаційну структуру, планування, розподіл відповідальності, практичну діяльність, процедури, процеси й ресурси, необхідні для розробки, впровадження й досягнення осн. цілей екологічної політики, її коригування, оновлення, розширення (залежно від змін екол. ситуації). Це не лише ринковий інструмент, що сприяє розвиткові виробництва, ай фактор сучасної екологічної культури.
ЕКОЛОГІЧНИЙ МІНІМУМ (від лат. minimum – найменше) – нижня границя толерантності організму до певного фактора екологічного.
ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ (англ. monitoring, від лат. monitor – той, що попереджає, остерігає) – комплексна система спостережень, оцінки й прогнозу стану довкілля (на локальному, регіональному або глобальному рівні) для вироблення заходів на його захист, експлуатацію природних ресурсів раціональну, передбачення критичних екол. ситуацій та запобігання їм, прогнозування масштабів можливих змін.
ЕКОЛОГІЧНИЙ ОПТИМУМ (від лат. optimum – найліпше) – 1) стосовно виду – умови, в яких вид має найвищу життєвість – здатність до розмноження, виграш за міжвидових відносин і пристосованість до факторів абіотичних; 2) стосовно біотичного угруповання – умови, в яких дане угруповання має переваги над ін.; 3) стосовно екосистеми – динамічно збалансоване сполучення компонентів, що утворюють середовище, оптим. густота популяцій та їх поєднання.
ЕКОЛОГІЧНИЙ ПАСПОРТ (фр. passeport) – 1) розгорнута характеристика певної території, ділянки, прир. об'єкта; 2) складова частина осн. проектно-технол. документації, комплексний документ, що містить характеристику взаємовідносин будь-якого об'єкта (підприємства, ферми, підстанції, навчального закладу) з навколишнім середовищем: загальні відомості про об'єкт, використовувану сировину (її вид, обсяги, екологічність), споживану енергію, займану площу, кількість працівників, про технол. схеми виробництва (роботи), види продукції, про схеми охорони природи (очищення викидів і скидів забруднювальних речовин), про зберігання відходів (їхню токсичність, кількість, утилізацію) тощо; 3) розгорнута характеристика для кожного сорту с.-г. культур, де вказано екол. особливості, які забезпечують оптим. або прийнятні умови для виробничого вирощування (поняття введено М. І. Вавіловим у 1935 p.). E. п. розробляються також для видів рідкісних. До них заносять дані про ареал виду, чисельність популяцій, їхню структуру, особливості розмноження, трофічні зв'язки, наявність шкідників, паразитів та ворогів, чутливість до різних антропогенних впливів.