Екологічний прорахунок, екологічний ризик, екологічний спалах, екологічні піраміди, екологія, екологічні ліцензії, екологічні фактори

Е

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОРАХУНОК, екологічна помилка – екологічно необгрунтовані шляхи або розміри використання екосистем і ресурсів природних, що призводять до екол. або екон. збитків, утрати планованої вигоди (Наприклад, повсюдне застосування пестицидів, масові вирубування лісів, у т. ч. тропічних).
ЕКОЛОГІЧНИЙ РИЗИК – імовірність навмисних або випадкових, поступових чи катастрофічних антроп. змін прир. об'єктів, ресурсів або факторів із несприятливими екол. наслідками.
ЕКОЛОГІЧНИЙ СПАЛАХ, спалах чисельності – невпинне зростання чисельності якогось одного виду адвентивного, іноді й виду місцевого, для розселення якого склалися сприятливі умови, переважно через стійкі антроп. зміни середовища проживання.
ЕКОЛОГІЧНІ ЛІЦЕНЗІЇ (від лат. licentia – право, дозвіл) – цінні папери, що дають право на викиди конкретного забруднювача на конкретний проміжок часу й у конкретних обсягах. Е. л. можуть продаватися держ. органом підприємствам і одним підприємством ін. Ціна Е. л. залежить від добового часу, сезону, обстановки в регіоні. Торгівля квотами на забруднення – найгнучкіший з усіх відомих методів екон. регулювання якості природного середовища. Додатком до Е. л. є страхування екол. невизначеності. Останнім часом уводяться ліцензії на родовища – цінні папери, що дають право на видобування й продаж корисних копалин.
ЕКОЛОГІЧНІ ПІРАМІДИ [гр. pyramis (pyramidos)] – графічні моделі (зазвичай у вигляді трикутників), що відображають кількість особин (піраміда чисел, або Елтона піраміда), їхню біомасу (піраміда біомас) або кількість енергії, що міститься в них (піраміда енергій), на кожному трофічному рівні екосистеми й указують закономірне зниження (в 5...10 разів) усіх показників із підвищенням трофічного рівня. Бувають також харчові піраміди – співвідношення різних трофічних рівнів.
ЕКОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ – див. Ресурси екологічні.
ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ – див. Фактори екологічні.
ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ ПРАВИЛО – кожен вид рослин або тварин специф. за своїми екол. можливостями: навіть у близьких за способами адаптації до умов довкілля видів є відмінності щодо якихось окремих факторів. Наприклад, кріт (ряд комахоїдних) і сліпак (ряд гризунів) адаптовані до проживання в грунті, одначе кріт риє ходи передніми кінцівками, а сліпак – за допомогою різців, виштовхуючи грунт головою.
ЕКОЛОГІЯ (від еко... та гр. logos – слово, вчення, наука) – комплексна наука про виживання в довкіллі, завдання якої – пізнання законів розвитку й функціонування біосфери як цілісної системи під впливом прир. і, головне, факторів антропогенних, а також визначення шляхів ефективного співіснування техносфери й біосфери. Об'єкти досліджень Е. – екосистеми планети та їхні елементи; головний предмет досліджень – взаємозв'язки (їхні особливості й розвиток) організмів, їхніх груп різних рангів, живих і неживих компонентів екосистем, а також характеру впливу прир. і факторів антропогенних на функціонування екосистем і біосфери в цілому.
ЕКОЛОГІЯ БАКТЕРІЙ – розділ біоекології, що вивчає роль бактерій у довкіллі та їх взаємозв'язки з ним і між собою.
ЕКОЛОГІЯ ВИДІВ – те саме, що й Аутекологія.