Заболочквання грунту, забруднення середовища, види забруднення

З

ЗАБОЛОЧУВАННЯ ҐРУНТУ – процес, пов'язаний зі змінами водного режиму ґрунту внаслідок застою вод поверхневих або підняття вод ґрунтових. Супроводжується зміною рослинного й тваринного складу, режиму хім. реакцій, погіршенням агрономічних властивостей ґрунтів, зниженням продуктивності лісів. З. г. часто є наслідком неправильної агротехніки.
ЗАБРУДНЕННЯ СЕРЕДОВИЩА – привнесення в якесь середовище природне чи середовище антропогенне або виникнення в ньому нових, не характерних для нього фіз., хім. чи біол. речовин, агентів, що шкідливо впливають на організми, або перевищення прир. середньобагаторічного рівня конц. зазначених агентів у середовищі. З. класифікують так: за походженням – З. природне, З. фонове й З. антропогенне; З. матеріальне, З. енергетичне; за об'єктами – З. водойм, З. атмосфери, З. біосфери, З. грунту й т. д.; за джерелами – З. біологічне, З. механічне, З. фізичне, З. хімічне; за тривалістю дії – тимчасове, пост.; за масштабом поширення – З. регіональне, глобальне, локальне; за характером – З. навмисне, З. супутнє, З. аварійно-випадкове.
ЗАБРУДНЕННЯ АВАРІЙНО-ВИПАДКОВЕ – забруднення антропогенне (викид пром. забруднювальних речовин, скидання шкідливих вод стічних і т. д.), яке сталося в результаті аварійної ситуації на якомусь об'єкті з причини техн. безграмотності або злочинного недогляду персоналу.
ЗАБРУДНЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ – забруднення, яке виникає в результаті госп. діяльності людей, у т. ч. їх прямого або опосередкованого впливу на склад та інтенсивність забруднення природного, що в сукупності призводить до порушення рівноваги в природі. Рівень З. а. не завжди можна контролювати ГДК, ГДВ та ін. нормативами.
ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ – надходження в атмосферу різних за походженням і хім. складом забруднювачів у кількостях і конц., що змінюють склад і властивості значних об'ємів повітряних мас і шкідливо впливають на організми. З. а. може бути локальним і глобальним, прир. (надходження космічного пилу, наслідок вулканічної діяльності, вивітрювання гірських порід, ерозії ґрунту вітрової, лісових пожеж) та антроп. (пов'язане зі спалюванням твердого, рідкого й газоподібного палива, роботою пром. підприємств, особливо металургійних і хім., авто- й авіатранспорту, космічних апаратів, госп.-побутовою діяльністю людей, палінням і т. д.). Одне з головних джерел викидів у атмосферу – енергет. установки. До найпоширеніших і найнебезпечніших забруднювачів атмосфери належать оксид вуглецю, оксиди азоту, діоксид сірки, вуглеводні (шкідливі), сполуки хлору, фтору, свинець, ртуть. У глобальному масштабі шкідливим для атмосфери стає забруднення радіоактивне.
ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ – випадкове або пов'язане з діяльністю людини проникнення в експлуатовані екосистеми й біотехнол. установки чужорідних для них видів тварин, рослин і мікроорганізмів, які справляють на них пригнічувальну або деструктивну дію (особливо в разі масового розмноження).
ЗАБРУДНЕННЯ БІОСФЕРИ – комплекс різноманітних антропогенних впливів на біосферу, що спричиняють збільшення рівня вмісту в ній шкідливих речовин, появу нових хім. сполук, частинок і чужорідних агентів (у т. ч. трансгенних організмів), надмірне підвищення температури, рівня шуму, радіоактивності тощо. Причини З. б. – незбалансований розвиток промисловості, енергетики, транспорту, широка хімізація с. г., побуту, швидке зростання народонаселення й урбанізація планети. З. б. загрожує здоров'ю людей і стану довкілля, обмежує можливості розвитку людського суспільства. Масштаби З. б. настільки великі, що прир. процеси в окремих районах неспроможні нейтралізувати шкідливий вплив госп. діяльності людини: прир. комплекси втрачають здатність до саморегуляції та самоочищення. Боротьба із З. б. полягає в екологізації економіки, права й свідомості людей. Глобальний характер З. б. потребує укладання міжнар. угод щодо забезпечення стійкого розвитку й охорони довкілля.