Забруднювач, заказник, закони екології, полютант

З

ЗАБРУДНЮВАЧ, полютант – будь-який (прир. чи антроп.) фіз. агент, хім. речовина або біол. вид (гол. чин. мікроорганізми), котрий потрапляє в довкілля чи виникає в ньому в кількостях, що виходять за межі звичайної наявності – граничних прир. коливань або середнього фону природного. В найзагальнішому вигляді З. класифікуються так: за походженням – мех., хім., фіз., біол.; З. первинні, З. вторинні; матеріальні, енергетичні; за тривалістю дії – З. стійкі, З. нестійкі, напівстійкі, середньої стійкості; за впливом на біоту – З. прямої дії та З. непрямої дії. Нині довкшя забруднюють більш як 7 тис. хім. сполук, що виділяються в процесі пром. виробництва, багато з яких токсичні, мутагенні й канцерогенні. До найпоширеніших і найнебезпечніших З. довкілля належать оксид вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні (шкідливі), діоксид сірки, сірководень, сірковуглець, сполуки хлору, фтору, свинець, кадмій, ртуть.
ЗАБРУДНЮВАЧ ВТОРИННИЙ – забруднювач, що утворюється в результаті хім. реакцій між забруднювачами первинними та прир. агентами або в ході хім. розкладання забруднювача первинного.
ЗАБРУДНЮВАЧ НЕПРЯМОЇ ДІЇ – фіз., хім. або біол. забруднювач, який, потрапляючи в довкілля, опосередковано впливає на нього з можливим наступним забрудненням (Наприклад, мінеральні добрива в разі надмірного використання).
ЗАБРУДНЮВАЧ НЕСТІЙКИЙ – забруднювач, що залучається у прир. кругообіги речовин і тому швидко розкладається, розчиняється, нейтралізується в середовищі природному під впливом різних факторів і процесів або біол. агентів у штучних системах очищення (Наприклад, на станціях водоочищення).
ЗАБРУДНЮВАЧ ПЕРВИННИЙ – забруднювач, що надходить у довкілля безпосередньо із джерела забруднення.
ЗАБРУДНЮВАЧ ПРЯМОЇ ДІЇ – фіз.., хім. або біол. забруднювач, який, потрапляючи в довкілля, безпосередньо впливає на його компоненти й спричиняє реальне забруднення.
ЗАБРУДНЮВАЧ СТІЙКИЙ – хімічно стійкий забруднювач, що не залучається в прир. кругообіги речовин, а тому дуже повільно руйнується в середовищі (Наприклад, пластмаси, поліетилени, скло, деякі метали, радіоактивні речовини з великим періодом напіврозпаду). З. с часто акумулюються організмами й передаються ланцюгами живлення (Наприклад, ДДТ).
ЗАКАЗНИК – територія або акваторія, на якій охороняються окремі види рослин або тварин чи прир. комплекси (озера, болота, ділянки лісу або степу з видами рідкісними рослин чи тварин, печери, унікальні геол. утворення та ін.). На території З. дозволяється обмежена госп. діяльність, що не завдає шкоди охоронюваним об'єктам (Наприклад, заготівля сіна, збирання трав, регламентоване полювання).
ЗАКОНИ ЕКОЛОГІЇ – закони, сформульовані амер. екологом Б. Коммонером (1974): 1) «Усе пов'язане з усім»; 2) «Усе має кудись діватися»; З) «Природа знає краще»; 4) «Нічого не дається задарма» (цей закон об'єднує три попередніх). За Б. Коммонером, «глобальна екосистема становить одне ціле, в межах якої нічого не може бути виграно або втрачено; все, що було вилучено з неї людською працею, має бути відшкодовано».