Засолення грунту, захворюваність, захист природи, Зелена книга, землекористування, зелене будівництво

З

ЗАСОЛЕННЯ ҐРУНТУ – процес нагромадження у верхніх шарах грунту надлишку шкідливих для організмів легкорозчинних солей. У результаті утворюються солонці й солончаки. В землеробстві велику небезпеку становить вторинне засолення зрошуваних земель. Засолення зазнає 50% площі всіх зрошуваних земель світу.
ЗАХВОРЮВАНІСТЬ – статистичний показник стану популяцій людини, що характеризує їхнє здоров'я: кількість зареєстрованих випадків захворювань за певний інтервал часу на конкретній території; відсоток осіб із даним захворюванням відносно загальної чисельності населення. З. відображує ступінь пристосованості популяції до умов довкілля.
ЗАХИСТ АТМОСФЕРИ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ – одна з осн. проблем сучасної екології в галузі охорони довкілля. Передбачається насамперед поліпшення технологій виробництва й спалювання палива, розробка безвідходних (або маловідходних) пром. і с.-г. технологій (див. Безвідходне виробництво). Радикальні заходи – створення замкнених технол. циклів, за яких унеможливлюються викиди шкідливих речовин в атмосферу, відбуваються утилізація та повернення у виробництво цінних продуктів, сировини й матеріалів, а також використання альтернативних джерел енергії. Важливий захід – будівництво газоочисних споруд.
ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ – комплекс між-нар., нац. (держ.), регіональних і локальних адмін., правових, технол., екон., соц., політичних та громадських заходів, спрямованих на охорону довкілля загалом або середовища проживання людини. Див. також Охорона довкілля.
ЗАХИСТ ПРИРОДИ – те саме, що й охорона природи, але з акцентом на адмін.-правовий її аспект або на технол. заходи.
ЗАХИСТ РОСЛИН – комплекс заходів, спрямованих на боротьбу із хворобами й шкідниками рослин (агротехн., хім., фіз., мех., біол., інтегрованими та ін. методами).
ЗЕЛЕНА КНИГА – списки рідкісних екосистем і тих, що зникають, які потребують особливої охорони. Як відомо, до Червоних книг заносяться рідкісні таксони рослинного світу й тваринного світу. Проте життєвість біол. видів можна забезпечити лише в разі збереження всіх угруповань, компонентами яких вони є, а також ландшафтів, з якими ці угруповання пов'язані екологічно. Видавати З. к. вперше запропонували українські ботаніки. Вони встановили й критерії виділення ценозів, які потребують охорони, мотиви й категорії їх охорони. Роботу зі створення З. к. України було розпочато в 1987 р.; в 1997 р. вона набула статусу законодавчого акта. До першого видання включено понад 120 рослинних угруповань. З. к. України сприяє розширенню мережі природно-заповідного фонду держави.
ЗЕЛЕНЕ БУДІВНИЦТВО – система планових заходів зі створення, збереження й збільшення площ зелених насаджень у містах, населених пунктах, що сприяє поліпшенню якості середовища проживання міських і сільських мешканців.
ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ – використання земельних угідь у різних госп. цілях (під с.-г. чи лісові культури, будівництво, пасовища, сіножаті, торфорозробки, гірські виробки, мисливські чи рекреаційні угіддя тощо). Порядок і правила З. регламентуються Земельним законодавством, у т. ч. Земельним кодексом України та ін. актами. В основу З. покладено право держ. (загальнонародної) і приватної власності на землю. Відповідно до цього З. здійснюється шляхом надання землі в користування держ., кооперативним організаціям чи установам, а також громадянам. Осн. завдання З. – задоволення потреб суспільства в с.-г. продукції, рац. розміщенні підприємств, житлових та ін. споруд.