Ідіоадаптація, ієрархія, ізоляція, ізотопи, іммігранти, імміграція

І

ІДІОАДАПТАЦІЯ (від гр. idios – власний, своєрідний та адаптація) – напрям еволюції організмів, що полягає у виникненні в них пристосувань до певних умов середовища проживання без зміни загального рівня їх організації (Наприклад, захисне забарвлення тварин, пристосування насіння й плодів рослин до поширення).
ІЄРАРХІЯ в живій природі (від гр. hieros – священний та arche – влада) – одна з найголовніших властивостей природних систем та принципів керування; структурна й функціональна супідрядність рівнів організації (елементів) у природній системі, за якої наступний рівень є домінуючим щодо попереднього.
ІЄРАРХІЯ ЕКОСИСТЕМ – структурна й функціональна супідрядність екосистем різного рівня організації в ряду: біогеоценоз – біогеоценотичний комплекс – біом, або ландшафтна провінція – пояс фізико-географічний – зона географічна – екосистеми (суходолу, океану, атмосфери, літосфери) – біосфера. Екосистеми різних рівнів організації мають власні кругообіги речовин. Систематизувальним фактором для біосфери є екосфера планети в цілому.
ІЄРАРХІЯ ЕТОЛОГІЧНА (від гр. ethos – характер, вдача та logos – учення, наука) – домінування одних особин над ін., які, своєю чергою, можуть домінувати над наступними й т. д.; спостерігається у зграях, стадах, де є абсолютно домінуюча особина або група особин та абсолютно підпорядкована особина або група особин.
ІЗОЛЯЦІЯ (від фр. isolation – відокремлення, роз'єднання) – виникнення будь-яких перешкод (бар'єрів), що обмежують можливість вільного схрещування організмів. І. – один із факторів еволюції. Тривала І. сприяє появі й закріпленню відмінностей між популяціями та окремими внутрішньовидовими групами, а тим самим – видоутворенню. Розрізняють біол. і геогр. І. Біологічна І. виникає в разі обмеження вільного схрещування між особинами різних популяцій, спричиненого екол. умовами (екологічна І.), зміною фізіол. і морфол. особливостей організмів (фізіологічна І.), наявністю ворогів, конкурентів, відсутністю кормів тощо. Географічна (просторова) І. виникає в межах ареалу виду й спричинена прир. (гори, пустелі тощо) або антроп. (шосе, газопровід) перешкодами.
ІЗОТОПИ (від гр. isos – рівний, однаковий та topos – місце) – різновиди хім. елемента, в атомних ядрах яких міститься однакове число протонів, але різне число нейтронів. І. можуть бути стабільними й радіоакт. Чим вища енергія радіоакт. І., тим більша потенційна небезпека для біол. матеріалу.
ІММІГРАНТИ (від лат. immigrantis – той, що вселяється ) – тварини (їхні види, роди й т. д.), які входять до складу фауни даної території, але переселилися туди (або перенесені людиною) з ін. місцевості, де вони виникли в процесі еволюції.
ІММІГРАЦІЯ (від лат. immigro – вселяюся) – вселення в якесь середовище організмів, які раніше в ньому не мешкали. Може здійснюватися прир. або штучними шляхами (Наприклад, акліматизація в Україні ондатри, батьківщина якої – Америка).