Крива виживання, кругообіг речовин на Землі, біогеохімічний цикл

К

КРИВА ВИЖИВАННЯ – графічне зображення виживання популяції, що використовується для аналізу причин, які зумовлюють співвідношення смертності й народжуваності в ній. Для побудови К. в. певної популяції пост, реєструють кількість народжених у ній особин і зміну їхньої кількості в часі. Потім по осі абсцис відкладають вік особин, а по осі ординат – процент особин, що вижили, до вихідної чисельності популяції. К. в. зводяться до трьох осн. типів: 1) дуже опуклі, що відповідають популяціям, де головний фактор смертності – старіння (в природі трапляються нечасто, проте характерні для популяцій людей у розвинених країнах); 2) дуже угнуті, характерні для популяцій із високою смертністю на ранніх стадіях розвитку (типові для молюсків, ракоподібних, риб, амфібій, а також деяких рослин, Наприклад дуба); до причин смертності при цьому належать хвороби, нестача поживних речовин та ін., а в популяціях людей – також війни; 3) плавні, що відповідають популяціям із високим рівнем смертності протягом усього життя, зазвичай у результаті випадкової загибелі з різних причин (типові для багатьох рослин, риб, птахів, мишей, кроликів).
КРУГООБІГ ВОДИ на Землі – неперервний циклічний процес перетворення й переміщення води на нашій планеті, що включає в себе її випаровування із земної поверхні, конденсацію, перенесення повітряними потоками водяних парів, випадіння опадів, стік (поверхневий і підземний), інфільтрацію на суші. В процесі К. в. відбувається перехід води з одного агрегатного стану в ін. Розрізняють загальний (зовнішній) К. в., що охоплює всю Землю й здійснюється за схемою океани – атмосфера – суша – океани, та малий (внутрішній), який забезпечує вологообмін над окремими океанами й морями, материками та їхніми частинами. Щороку з поверхні Землі випаровується близько 577 тис. км куб води, з яких 505 тис. км куб утворюється над Світовим океаном і лише 72 тис. км куб – над суходолом. Річна сума опадів, які випадають в океани й моря, становить 458 тис. км куб, що на 47 тис. км куб менше від випаровування з їхньої поверхні. Цей надлишок вологи переноситься повітряними масами на материки й острови, формуючи річки, озера, льодовики та води підземні, що створює умови для розвитку середовища природного й госп. діяльності людини. К. в. – частина загального кругообігу речовин на Землі, а сама вода – найважливіший фактор екологічний.
КРУГООБІГ РЕЧОВИН на Землі – закономірний процес багаторазової участі абіогенних і біогенних речовин в явищах циклічного характеру, що відбуваються в атмосфері, гідросфері, літосфері, тобто в тих їхніх частинах, які входять у біосферу планети. Речовина, що залучається в кругообіг, не тільки переміщується, а й трансформується, часто змінюючи свій фіз. і хім. стан. Особливо акт. роль у прискоренні К. р. і трансформації відіграють організми. К. р. підтримується енергією сонячною та силами гравітації. Величезною силою нині стала діяльність людини. Див. також Кругообіг речовин біогеохімічний.
КРУГООБІГ РЕЧОВИН БІОГЕОХІМІЧНИЙ, біогеохімічний цикл – обмін речовиною та енергією між різними компонентами біосфери, який зумовлений життєдіяльністю організмів і має циклічний характер. Усі К. р. б. у природі взаємопов'язані й становлять динамічну основу існування життя, а деякі з циклів (вуглецю, кисню, водню, азоту, сірки, калію, мангану, кальцію, тобто біогенних елементів) є ключовими для розуміння еволюції та сучасного стану біосфери. Рушійними силами К. р. б. є потоки енергії сонячної та діяльність живої речовини. Вони зумовлюють переміщення величезних мас хім. елементів, концентрування й перерозподіл акумульованої в процесах фотосинтезу енергії. Завдяки фотосинтезу та неперервним кругообігам біогенних елементів створюється стійка організованість біосфери нашої планети.