Лабільність, лавина , ландшафт, ланцюги живлення

Л

ЛАБІЛЬНІСТЬ (від лат. labilis – нестійкий, мінливий) – нестійкість організму проти змін внутр. та зовн. середовища.
ЛАВИНА – стрімкий (20...30 м/с) потік, що швидко збільшується, якоїсь маси (Наприклад, грунт, або снігової), котрий спричиняє величезні руйнування й завдає шкоди довкіллю.
ЛАНДШАФТ (нім. Landschaft) – 1) загальний вигляд місцевості; 2) як екосистема – середовище життя й різноманітної діяльності людини; 3) геогр. – однорідна за походженням та умовами розвитку, неподільна за зональними ознаками територіально цілісна ділянка земної поверхні, якісно відмінна від ін. закономірно, внутрішньо взаємопов'язаною сукупністю прир. компонентів (рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинний покрив, тваринний світ тощо) та ін. структурними особливостями. Осн. одиниця фіз.-геогр. районування. Залежно від походження розрізняють Л. природний, геохім., культурний, Л. антропогенний, Л. агрокультурний, болотний, геогр., елементарний та ін.
ЛАНДШАФТ АГРОКУЛЬТУРНИЙ – те саме, що й Агроландшафт.
ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – значно змінений або штучно створений людиною (в результаті госп. діяльності) ландшафт. Зміни ландшафту природного іноді такі, що відбувається заміна його екол. компонентів. Л. а. займають майже половину плоші суходолу планети. На відміну від ландшафтів природних, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною.
ЛАНДШАФТ АРИДНИЙ – ландшафт, що сформувався в умовах сухого, жаркого континентального клімату, Наприклад, пустеля, напівпустеля. Див. також Зона аридна.
ЛАНДШАФТ ОХОРОНЮВАНИЙ – ландшафт, в якому в установленому порядку регламентовано або заборонено деякі чи всі види госп. діяльності.
ЛАНДШАФТ ПОРУШЕНИЙ – тип ландшафту антропогенного, який виник унаслідок нерац. використання ресурсів природних.
ЛАНДШАФТ ПРИРОДНИЙ – ландшафт, що сформувався тільки під впливом прир. факторів і не перетворений госп. діяльністю людини.
ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ, трофічні (харчові) ланцюги – групи видів рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, пов'язаних між собою відносинами типу їжа – споживач, унаслідок чого створюється певна послідовність передавання речовин та енергії від одних груп організмів до ін. Л. ж. формувалися в процесі істор. розвитку органічного світу. Основу кожного Л. ж. становлять продуценти, або автотрофи (переважно зелені рослини й хемосинтезуючі мікроорганізми). Наступні ланки Л. ж. – гетеротрофи, або консументи, яких поділяють на первинних (тварини, котрі живляться переважно або виключно рослинами) та вторинних (тварини, які живляться їжею тваринного походження). Ланки третього трофічного рівня в Л. ж. становлять сапротрофи (гриби й бактерії), які дістають необхідну енергію шляхом розкладання мертвої орган, речовини. Кількість ланок у Л. ж., як правило, не перевищує 4-5. Складна структура Л. ж. забезпечує цілісність і динамічність біоценозу. Л. ж. відображують осн. етапи біогенного кругообігу речовин у природі, на них грунтуються піраміди чисел.