Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В.

Полівінілхлорид, поліфаги, полонини, полютант, популяційні хвилі, популяція

П

ПОЛІВІНІЛХЛОРИД (ПВХ) – синт. полімер, що виробляється шляхом полімеризації вінілхлориду. З ПВХ виготовляють різноманітні вироби: труби, жалюзі, віконні рами, скатертини, настили для підлог, пакувальний матеріал, іграшки тощо. Особливу небезпеку становить спалювання ПВХ, оскільки при цьому утворюються діоксини та хлористий водень. Важкі метали, присутні в ПВХ як стабілізатори, утворюють у процесі спалювання леткі сполуки, що забруднюють грунти.
ПОЛІФАГИ [від гр. polys – численний та ...фаг(и)], багатоїди – організми гетеротрофні, які харчуються різноманітними кормами, проте вони не всеїдні, а віддають перевагу певним їхнім видам (Наприклад, комахи, пацюки, бурий ведмідь, свині, риби). Пор. Олігофаги.
ПОЛОНИНИ (букв. – гори) – безлісі плоскі вершини й згладжені схили гірських хребтів Українських Карпат, Балкан, зайняті субальпійськими луками. Нижня частина схилів покрита буковими та хвойними лісами, а на висоті понад 1600...1700 м над рівнем моря панують гірські луки. В зоні П. випадає багато опадів атмосферних, літо прохолодне й сонячне, зима сувора, снігова. П. використовуються під літні пасовища й сіножаті.
ПОЛЬОВИЙ МЕТОД – один з осн. методів екології тварин та екології рослин, за якого піддослідні екземпляри вивчаються в їхньому прир. середовищі.
ПОЛЮТАНТ – те саме, що й Забруднювач.
ПОНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – самовідновлення прир. об'єктів, що входять до складу біосфери. Пор. Відновлення природних ресурсів.
ПОПУЛЯЦІЙНІ ХВИЛІ – те саме, що й Хвилі життя.
ПОПУЛЯЦІЯ (від лат. populus – народ, населення) – 1) сукупність особин одного виду з єдиним генофондом, яка формується в результаті взаємодії потоку генів (схрещування, міграцій, запилення, запліднення, поширення зачатків) та умов довкілля, протягом тривалого часу (багатьох поколінь) населяє певну територію й частково або цілком ізольована від ін. П. того самого виду. П. – елементарна евол. одиниця існування виду. Порівняно з видом П. фенотипно й генотипно однорідніша. Кожний вид представлений сукупністю П. Групи просторово суміжних П. можуть утворювати расу географічну, або підвид. Екол. показниками П. є мін. чисельність, густота, розподіл особин за віком, статтю, тип росту, приріст, характер розміщення особин у межах екосистеми чи угруповання та ін. Ієрархія П. залежить від розміру території, яку вони займають. Будь-яка П. залежить не лише від генет. різноманітності, а й від факторів довкілля; 2) все населення певної території (країни, провінції й т. ін.).
ПОПУЛЯЦІЯ ГЕОГРАФІЧНА, підвид, раса географічна – група особин одного виду, що населяють простір із географічно однорідними умовами проживання, в межах якого спостерігаються єдиний ритм життєвих явищ та ін. функціональні особливості, що створюють морфол. тип, який відрізняє дану популяцію від тих, що перебувають в ін. геогр. умовах.
ПОПУЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – сукупність особин одного виду, які проживають у межах одного біогеоценозу.
ПОПУЛЯЦІЯ ЕЛЕМЕНТАРНА – сукупність особин одного виду, що займають якусь невелику ділянку однорідної території.