Продуценти, прокаріоти, променева хвороба, протока, псамобіонти, пустеля, пустище, промисловий пустир

П

ПРОДУЦЕНТИ [від лат. producens (producentis) – той, що виробляє, створює] – організми автотрофні й хемотрофні (рослини та деякі бактерії), які синтезують орган: речовини з простих неорган. за допомогою процесів фотосинтезу або хемосинтезу. Осн. П. у водних і наземних екосистемах – зелені рослини. Становлять основу екологічної піраміди.
ПРОКАРІОТИ (від лат. pro – перед, раніше та гр. karion – ядро), доядерні організми – надцарство органічного світу, до якого входять бактерії та синьозелені водорості. Клітини П. не мають обмежених мембраною ядер. П. позбавлені більшості органоїдів (хлоропластів, мітохондрій, комплексу Гольджі та ін.), у них відсутні мітоз, мейоз і статевий процес. П. належать до найдавніших організмів. Пор. Еукаріоти.
ПРОМЕНЕВА ХВОРОБА – див. у ст. Променеве ураження.
ПРОМЕНЕВЕ УРАЖЕННЯ, радіаційне ураження – ураження клітин, тканин, органів, системи органів або цілісного організму, спричинене впливом випромінювань іонізуючих та деяких ін. (Наприклад, випромінювання інфрачервоного, випромінювання ультрафіолетового, рентгенівського). Ушкодження, що виникають за П. у., спричиняють розвиток променевої хвороби, яка в людини проявляється гол. чин. ураженням органів кровотворення, а за дуже великих доз – шлунково-кишкового тракту, нервової системи.
ПРОТОКА – вузький водний простір, що сполучає суміжні водні басейни (океани, море з океаном, два моря). П. впливає на екол. ситуацію відповідного регіону, оскільки відокремлює дві частини суші (Наприклад, материки, два острови, материк та острів).
ПСАМОБІОНТИ [від гр. psammos – пісок та ...біонт(и)] – організми, що мешкають у сипких пісках (сірий варан, деякі оси, ящірки та ін.).
ПУСТЕЛЯ – територія з украй посушливим кліматом у помірних, субтропічних і тропічних широтах. П. займають третину поверхні суші, їхня площа щороку збільшується на 50...70 тис. км кв. Річна сума опадів атмосферних не перевищує 150...200 мм. Води ґрунтові часто солоні. Рослинний покрив дуже розріджений, частка вкритої рослинністю площі в П. не перевищує 10...20%, до 75% її біомаси міститься в ґрунті. Поширена ксерофільна, сукулентна та галофільна рослинність. Пустельна фауна представлена гол. чин. гризунами, копитними, хижаками, плазунами, комахами. За едафічною ознакою розрізняють кам'янисті, глинисті, піщані, солончакові та ін. П. Окремо виділяють арктичні П., де осн. фактор – не сухість клімату, а низькі температури. На ділянках суші, вільної від льоду, в арктичній П. домінують лишайники та мохи.
ПУСТЕЛЯ АНТРОПОГЕННА – пустеля, що виникає внаслідок прямого чи непрямого впливу людини на природу. Площа П. а. пост, збільшується й нині перевищує 10 млн км кв, що становить близько 7% поверхні суші.
ПУСТИЩЕ – безлісі простори з бідними підзолистими ґрунтами в лісовій зоні й лісотундрі, що формуються в умовах прохолодного й вологого клімату, переважно на місці лісів, гол. чин. після їх вирубок або згарищ. За характером рослинності розрізняють П. трав'янисті, папоротеві, лишайникові (борові), мохові й чагарникові (вересовники). П. займають великі площі в Зх. Європі.
ПУСТИР ПРОМИСЛОВИЙ – ділянка суші зі зруйнованим грунт, покривом, позбавлена рослинності, що виникла внаслідок госп. діяльності людини (гірничі розробки, будівництво тощо).