Закон Шелфорда, шельф, шкода, штам, шум, ЮНЕП, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ядерна війна, ядерна енергія, ядерний вибух, якість життя, ярус, ярусність, якість природного середовища

Ш

ШЕЛФОРДА ЗАКОН, толерантності закон – екол. закон, згідно з яким фактором лімітувальним процвітання будь-якого організму (виду) в даному місцеперебуванні може бути як мінімум (Лібіха закон), так і максимум фактора екологічного, діапазон між якими визначає толерантність (витривалість) організму до даного фактора. Ступінь толерантності організмів в екології зазвичай позначають за допомогою префіксів: «еври...» – широкий та «стено...» – вузький (Наприклад, еврибіонти, стенобіонти).
ШЕЛЬФ (англ. shelf), материкова обмілина – поверхня та надра дна Світового океану до глибини 200 м, які примикають до берегів у межах кордонів морської держави. Природні багатства та ресурси мінеральні Ш. є власністю відповідної держави. Для континентальних Ш. характерна висока біол. продуктивність, зумовлена підвищеною освітленістю та прогріванням води.
ШКОДА – умовне поняття, фактичні або ймовірні екон., соц. або екол. втрати внаслідок певних подій, явищ, у т. ч. забруднення середовища природного, діяльності живих істот (Наприклад, Ш. від гризунів, забруднень хімічних і т. д.).
ШТАМ (нім. Stamm – стовп, плем'я, рід) – чиста культура мікроорганізмів одного виду, виділена з будь-якого середовища. Різні Ш. одного виду, виділені з різних середовищ або з одного середовища в різний час, можуть відрізнятися, Наприклад чутливістю до антибіотиків, випромінювання ультрафіолетового й т. д.
ШУМ – одна з форм забруднення фізичного (хвильового) довкілля, адаптація до якого практично неможлива. Ш. – стресовий фактор, що спричиняє погіршення слуху аж до глухоти. У зв'язку з цим сьогодні Ш. розглядається як небезпечний забруднювач біосфери. До джерел Ш. належать усі види транспорту (80% генерованого Ш.), машини та механізми, пром. об'єкти й т. д. В людини шумове подразнення є однією з причин безсоння, а тривалий вплив Ш. спричиняє різке зниження працездатності, захворювання органів слуху, нервової, ендокринної, серцево-судинної систем.

Ю

ЮНЕП (UNEP – United Nations Environment Programme) – див. Програма Організації Об'єднаних Націй із довкілля.
ЮНЕСКО (UNESKO – United Nations Educationals, Scientific and Cultural Organization) – див. Організація Об'єднаних Націй із питань освіти, науки й культури.
ЮНІСЕФ (UNISEF – United Nations Children's Emergency Fund) – див. Надзвичайний фонд допомоги дітям при ООН.

Я

ЯВИЩЕ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ – оптимум та границі толерантності організмів щодо будь-якого фактора середовища можуть зміщатися в певний бік залежно від того, з якою силою і в якій комбінації діють ін. фактори.
ЯДЕРНА ВІЙНА – війна із застосуванням ядерної зброї, яка може мати непередбачені катастрофічні наслідки планетарного масштабу: масове радіаційне ураження біотичних компонентів усіх екосистем, руйнування озонового шару, зміни погоди й клімату в цілому, радіац. та екол. властивостей тропосфери тощо. Екол. наслідки такої війни призведуть до знищення цивілізації. Народи світу не повинні допускати будь-яких воєн, тим паче ядерних.
ЯДЕРНА ЕНЕРГІЯ – те саме, що й Атомна енергія.
ЯДЕРНИЙ ВИБУХ – те саме, що й Атомний вибух.
ЯКІСТЬ ЖИТТЯ – суб'єктивний показник задоволеності особини довкіллям. Я. ж. розглядається в прир., прир.-соц. та соц.-екон. аспектах. Цей показник має важливе значення в демографічних процесах (Наприклад, за низької Я. ж., як правило, збільшується народжуваність).
ЯКІСТЬ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА – стан прир. і перетворених людиною екосистем, що зберігає їхню здатність до пост, обміну речовин та енергії й відтворення життя. В прир. екосистемах Я. п. с забезпечується дією законів розвитку природи, в перетворених – дотриманням міри відповідності довкілля потребам організмів та екол. інтересам суспільства.
ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – ступінь відповідності якісних показників прир. умов потребам людини або ін. організмів.
ЯРУС – структурна частина фітоценозу, відокремлена від ін. не лише морфологічно, флористично, екологічно, а й фітоценотично.
ЯРУСНІСТЬ – вертикальне розшарування рослинних угруповань на структурні частини – яруси. Розрізняють надземну й підземну Я. Надземна Я. визначається розшаруванням надземних частин різних видів рослин за висотою, а підземна – взаєморозташуванням кореневих систем за глибиною проникнення в ґрунт. Найчіткіше Я. проявляється в лісах помірної зони, де розрізняються деревинний, чагарниковий, трав'яний, моховий або лишайниковий надземні яруси та кілька ярусів кореневої системи.