Основні світові процеси і тенденції розвитку (частина 8)

5. Загострюються й далі екологічні, демографічні, генетичні та інші глобальні загрози не тільки прогресу людства, а й його існуванню. І хоч експерти з економіки (зокрема Римський клуб) вже давно зробили точний прогноз майбутнього (Медоуз Д. X. и др. Пределы роста. – М.: МГУ, 1991. – 207 с), а засновник етології К. Лоренц своїм переліком восьми найбільших поведінково-ментальних "гріхів" людства глибоко переорав свідомість більшої частини інтелектуалів Заходу, усвідомлення цих явищ і створення програм виходу з кризи відбувається занадто повільно.
6. Екологічна обізнаність авторів дає підстави стверджувати: біосфера прискорено переходить у контрнаступ і якщо людство не усвідомить загроз, трансформується у стан "без людини". Доказом цього є безліч явищ, зокрема активізація кількох десятків вірусних та інших хвороб, помітні ментальні і генетичні зміни самих людей.
7. Сутнісні зміни у пріоритетах діяльності людини мають бути значно ширшими і глибшими за той рівень, що його пропонують прихильники "екологізації" освіти. Умова виживання – свідоме самообмеження потреб і запитів, виключення будь-яких антиекологічних вчинків та ін. Системи освіти не готові сформувати осіб з такою свідомістю, а засоби масової інформацію йдуть взагалі "не туди". Час приймати світові конвенції щодо стандартів особистого споживання і забезпечення як наднаціональне законодавство. Потрібно залишити в минулому можливість нагромадження однією людиною матеріальних і фінансових ресурсів, які перевищують відповідні показники для цілих країн з чималим населенням.
8. У зазначених умовах постійно підвищується суспільне значення (а також абсолютна й відносна вартість) первинної освіти (Initial Education) як цілісного комплексу навчання і фахової підготовки всіх представників молодих поколінь до виходу на ринок праці і формування тих особистих якостей, які потребує суспільство знань. Первинна освіта має бути тривалою ще й тому, що в цьому разі уникнемо формування великих за чисельністю груп маргіналів. Кожен додатковий рік навчання знижує ймовірність алкоголізму, наркоманії та інших небезпечних відхилень від суспільно прийнятних норм.
9. Загрозливо поглиблюється розрив між успадкованими (генетичними) програмами поведінки людини і вимогами життя у демократичних суспільствах. Цю проблему потрібно вирішувати насамперед удосконаленням змісту первинної освіти та збільшенням її тривалості. Зауважимо – успадковані нами програми придатні для життя у примітивних однопірамідальних суспільствах (племені, мікрокнязівстві чи імперії"). Формування автономного і відповідального громадянина демократичного соціуму передбачає заміну успадкованої програми суспільно необхідною. Це можливо упродовж тривалої освіти (понад 18 років).
10. Та цей шлях неминуче активізує іншу суперечність – між моментом статевої зрілості і підвищеної сексуальності та початком повної соціальної дорослості, появою можливостей створити й утримувати сім'ю. Це зумовлює збільшення тривалості інтервалу зміни поколінь до 25-28 років для жінок і 30-34 – для чоловіків.
11. На планеті відбувається постійне збільшення тривалості життя і збільшення відсотка тих, кому "за 60". У минулому таких осіб було обмаль і ними опікувалися родини. Нині в розвинених країнах з найвищою середньою тривалістю життя це стало важливим завданням усього суспільства. Більшість науковців (насамперед демографи та економісти) вважають явище "старіння" дуже негативним. Та це глибоко помилковий погляд, типовий прояв ефекту хоттабізації і невиправданого застосування "мудрих думок" часів панування аграрного суспільства там, де вони незастосовні. Насправді ж прискорення руху до інформаційного суспільства зумовлює появу великої кількості робочих місць для осіб з високим інтелектом і знаннями, але обмеженими фізичними можливостями – як для інвалідів, так і для осіб третього і четвертого віку. Відтак, знання і професійна компетентність "старої" частини населення стають дедалі важливішою і необхіднішою частиною загального людського капіталу нації.