Корсак К.В., Плахотнік О.В.

Основні світові процеси і тенденції розвитку (частина 13)

37. У країнах-лідерах помітнішим стає явище, що дістало назву "атомізація" соціуму – переходу від жорстко регульованого формування людини у великому колективі з надмірно тривалим періодом підпорядкованості іншим до дуже раннього самоутвердження і перебрання на себе відповідальності за вибір певного шляху навчання і професійного розвитку з багатьох можливих. "Атомізація" є комплексним явищем з позитивними і негативними рисами, що виявляється в усіх "виховуючих" середовищах – родині, системі освіти, місцевій громаді та ін.
38. З "атомізацією" та іншими вже згадуваними процесами пов'язана тенденція зміни складу і суспільного призначення тих груп, які називають елітою. Якщо в минулому для входження в еліту високий освітній рівень не був обов'язковим, то в наш час і в майбутньому все буде інакше – лише тривале й успішне навчання разом з концентрованими зусиллями для накопичення якомога вищої професійної компетентності можуть створити передумови до суспільного визнання певної особи та включення її в одну з багатьох фахових еліт. А що навчатимуться всі, то не буде численної групи ненавчених і недонавчених осіб, які потребують у своєму житті та діяльності захисту і підтримки з боку представників еліти.
39. Високі технології і глибокі зміни засад життєзабезпечення створюють ефект "прозорості" людини. Зменшується можливість анонімності, безкарності і переконаності в нічим не обмеженій свободі індивідуальних дій. Нові технології у перспективі спроможні цілковито ліквідувати доцільність крадіжок і грабіжництва традиційного типу.
40. Зміни засад індивідуальної і колективної поведінки і цілей діяльності швидко знецінюють так званий спадок мудрих думок і висловів, утруднюючи його використання в навчально-виховному процесі. Посилання на класиків чи на усталені ще за часів становлення аграрного суспільства твердження потребуватиме від вчителя пояснень – що зі старого спадку придатне нині, а що може бути корисним і в майбутньому.
41. Посилюються негативні ефекти у психічній сфері все більшої кількості громадян позірно благополучних розвинених країн. Як передбачали ще в середині XX ст. етологи й екологи, зокрема Нобелівський лауреат К. Лоренц, індустріальне суспільство необмеженого споживання створило всі умови для концентрації на людині негативного впливу деформованого нею ж оточення. Позитивним виходом із ситуації є цілковита відмова від старих засад життєдіяльності і використання досягнень нанонаук і молодих наук про людину.
42. Мали рацію ті науковці, які ще в добу загального технократичного захоплення "досягненнями" інженерів і конструкторів попереджали, що принципи ставлення людства до довкілля, його етика і мораль не витримують жодної критики. Вони пропонували замінити стару етику новою (біоетикою), сформувати нову систему індивідуальних і колективних цінностей і пріоритетів. І це потрібно здійснити якнайшвидше.
43. Тривалість життя масових професій стала такою малою, що система освіти не може більше орієнтуватися під час навчання молодої людини на її конкретне заняття в майбутньому, а змушена узагальнювати програми так, щоб пізніше можна було швидко перенавчитися і виконувати найрізноманітніші функції. Тривалість навчання щораз більше відстає від характерного часу виникнення істотних для всієї освітньої системи змін у суспільстві.
44. Посилення опору консерваторів нововведенням (приклад – припинення з волі нафтогазових монополій фінансування побудови прототипу термоядерної електростанції).