Структура і проблеми сучасної екології

2.3. Структура і проблеми сучасної екології

Перетворення екології з біологічної науки з чітко визначеним предметом дослідження (системи організмів та їх зміни в часі й просторі) на складний конгломерат багатьох царин знань значною мірою зумовлене складністю та різноманітністю об'єктів її зацікавлення, великою кількістю взаємозв'язків між ними і незліченністю їхніх характеристик.
Комплексність і першорядність проблем, які покликана розв'язати екологія, зумовлюють її прискорений розвиток та ускладнення. Тому схеми структури сучасної екології є суто ілюстративними, а деякі з них містять десятки прямокутників і багато стрілочок, нагадуючи радіоаматорам схеми телевізорів чи радіоприймачів тих часів, коли вони складалися не з блоків, а з окремих ламп, конденсаторів, резисторів і провідників.
Ми ж обмежимося наведеною на рис. 2 спрощеною структурною схемою екології, де зазначено приблизну кількість її вужчих підрозділів. Кожен з них цікавий сам по собі, але важливіша комплексність, поєднання зусиль учених з багатьох наук і царин досліджень, так само, як і застосування засобів, методів та досягнень інших наук про природу – фізики, хімії, біології, кібернетики, математики та ін.

Рис. 2. Спрощений варіант структури сучасної екології з відображенням мінімальної кількості внутрішніх зв'язків та взаємодій

Екологія нині отримує більше моральну, ніж фінансову підтримку. На неї не зважали в колишньому СРСР, проте й на Заході було чимало тих, хто зараховував екологів мало не до "запеклих ворогів" технічного й технологічного прогресу. Лише кілька великих катастроф танкерів з дуже серйозними шкідливими екологічними наслідками 50-х і початку 60-х років минулого століття обурили громадськість розвинених країн такою мірою, що уряди вперше створили екологічні комітети або міністерства, змусили спрямувати частину бюджету на "природоохоронні заходи". На ці роки припадає створення перших впливових міжнародних екологічних організацій, прийняття різноманітних угод і конвенцій.
Нині екологія переживає дуже складний і суперечливий період свого розвитку. Не викликає сумнівів необхідність "повороту" до проблем довкілля всіх природничих і гуманітарних наук. Проте не можна перетворювати екологію на метод або ж тему для балачок. Буде помилкою "розчинення" її в безлічі спеціалізованих наукових напрямків. Пора відмовитися від фінансування теоретичних і практичних екологічних досліджень у межах "старих" наук.
Важливо, але вочевидь недостатньо писати тільки статті чи книги-"страшилки" про негаразди, сміття, хвороби, загрози. Це корисно для формування виваженіших дій і поведінки людей, для глобалізації і застосування ними такого простого і важливого положення, як "чисто не там, де безперервно підмітають, а там, де ніхто й ніколи не розкидає сміття". Однак цього надто мало для відвернення загрози втрати озону, забруднення питної води, зниження родючості грунтів, винищення лісів. Тут потрібні гроші, і чималі.
Згадані тут та інші загрози неможливо відвернути без розвитку експериментальної екології, без створення глобальної системи моніторингу довкілля – систематичних точних вимірювань стану повітря, води і грунту майже всієї поверхні Землі. Однак такі дані будуть мертвою інформацією.у разі відсутності теорій, методів та засобів передбачення і коригування стану і змін довкілля. Людство гарантовано загине, якщо й надалі спрямовуватиме щороку понад 1200 млрд доларів США на військові цілі (не кажучи про інші непотрібні витрати).
Екологія повинна стати одним з лідерів серед наук XXI століття, а роззброєння і дотримання екологічних законів – основою всіх форм діяльності людини. Це єдиний шанс виживання людства.