Словник найуживаніших термінів. Дарвінізм - Дуалізм

Дарвінізм – учення про еволюційний розвиток живих організмів на Землі. В основу дарвінізму покладено три фактори: мінливість, спадковість та природний добір. Фундатор вчення – англійський природознавець Ч. Дарвін (1809-1882).
Дегенерація (від лат. degenero – вироджують) – виродження, погіршання з покоління в покоління певних рис або властивостей організму.
Деградація – див.: Дегенерація.
Деградація грунту – процес, що призводить до часткової втрати грунтом накопичених раніше речовин, які споживаються рослинами (гумус, солі), та організмів, що сприяють їх розвитку (мікрофлора та ін.).
Деградація середовища: погіршення природного середовища людини; сукупне погіршення природних і соціальних умов життя людини.
Дедукція (від лат. deduco – виводжу) – метод дослідження, який полягає в переході від загального до окремого; одна з форм умовиводу, коли на основі загального правила з одних положень, як істинних, виводиться нове істинне положення.
Дез... (від фр. des...)– префікс, що означає знищення, видалення, відсутність чи спотворення чогось, наприклад, дезінтеграція – розпад цілого на складові (антонім – інтеграція).
Дезактивація: видалення радіоактивних речовин з поверхні місцевості, споруд, одягу тощо; втрата атомами чи молекулами енергії, яка необхідна для їх участі в певній хімічній реакції.
Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) – біологічна речовина, що міститься переважно у клітинному ядрі, зберігає і передає генетичну інформацію про індивідуальні ознаки і розвиток організму.
Дейтерій – важкий ізотоп атома водню, ядро якого містить крім одного протона один нейтрон. Застосовують у ядерній (атомній) енергетиці.
Детермінанта (від лат. determinants– той, що визначає, обмежує) – причина, що визначає виникнення явища.
Де-факто (від лат. de facto – насправді) – фактично, на ділі.
Дефоліанти (від des... і лат. folium – листок) – хімічні сполуки, які спричинюють опадання листя з рослин. Застосовують для передзбирального видалення листя у технічних культур за механізованого збирання, наприклад, бавовни.
Де-юре (від лат. dejure – за правом) – згідно із законом, формально.
Дискретний – роздільний, протиставляється неперервному.
Дисоціація (від лат. dissociatio – роз'єдную) – розкладання складних речовин на прості молекули або іони.
Діаспора (від грецьк. diaspora – розсіювання): частина рослини, що відокремлюється від неї природно і виконує функцію поширення та розмноження (наприклад, спора, насіння, плід); розсіювання по світу представників якогось народу.
Догматизм – метафізичний спосіб мислення, сприймання й застосування знань, який базується на догмах як "вічних" істинах без урахування розвитку і конкретних умов життя.
Догма, догмат (від грецьк. dogma – думка, учення) – учення, яке вважається істинним і яке за будь-яких умов треба сприймати без доказів.
Доза (від грецьк. dosis – порція) – кількість енергії або речовини, яка надійшла чи надходить в організм.
Доза еквівалентна – показник дії радіації з урахуванням коефіцієнта якості іонізуючого випромінювання. Дорівнює добутку абсорбованої дози та коефіцієнта якості іонізуючого випромінювання. Одиницею вимірювання в SI є зіверт (Sv).
Дозиметр – прилад для вимірювання дози іонізуючого, наприклад рентгенівського або радіоактивного, випромінювання.
Домінанта (від лат. dominans – панівний) – панівний принцип, ідея, ознака, найважливіша складова частина будь-якого вчення, побудови, явища.
Допінг – наркотичний засіб тимчасового підвищення активності організму. Застосовують у медицині. У спорті заборонений міжнародною угодою.
Дощі кислотні – опади (дощ, сніг), рН яких нижче за 5 унаслідок розчинення в них промислових викидів SО2, SО3, NО2, HCl та ін. Вони небезпечні для рослинних і тваринних організмів. Коли рН стає нижчими за 5, живі організми у водоймах гинуть.
Дуалізм (від лат. dualis – двоїстий): двоїстість, роздвоєність явища чи поняття; учення, яке базується на визнанні двох першоначал світу – духу і матерії.