Радіоактивне забруднення техноекосистем

4.4. Радіоактивне забруднення техноекосистем

До техногенних екологічних систем передусім відносять гірничо-видобувні об'єкти: відвали, кар'єри, відстійники, хвостосховища тощо. Останніми роками проведено низку досліджень, спрямованих на виявлення радіаційної обстановки в межах техноекосистем (Іванов, 1999, 2001; Приставка, Серебряна, Аніщенко, 2002; Шматков, Аніщенко, 2002).

Забруднення техноекосистем радіонуклідами має певні особивості, розглянуті на прикладі радіоекологічного аналізу ключової ділянки, розміщеної в межах терикону шахти «Візейська» (стара назва – № 8 «Великомостівська») Червоноградського гірничопромислового району Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну.

Проведена радіометрична зйомка ключової ділянки дала можливість визначити умови перерозподілу, міграції та акумуляції техногенних радіонуклідів (табл. 2). Рівень експозиційної дози для техногенної місцевості породного терикону коливається від 8 до 12 мкР/год і максимально досягає 25-30 мкР/год, що є значно вище за рівень геохімічного фону прилеглих територій, який становить 5-6 мкР/год. Радіоактивне забруднення є незначним і залежить від умов міграції радіонуклідів (4,5-21,4 мКі/км²), однак воно перевищує рівень геохімічного фону у 3-10 разів.

Таблиця 2. Радіоактивне забруднення терикону шахти «Візейська»

Радіоекологічні спостереження показали, що величина як хімічного, так і радіоактивного забруднень елементарних техноекосистем залежить від їхнього розміщення в ряду геохімічного сполучення. За умовами міграції хімічних та радіоактивних елементів досліджувані техноекосистеми є елювіальними (El), транселювіальними (TrEl), елювіально-акумулятивними (ElAc), транссупераквальними (TrSAc) та акумулятивно-елювіальними (AcEl) (див. табл. 2).

Знаючи рівні радіоактивного забруднення цих техноекосистем, розраховано, згідно з формулою (1), коефіцієнт перерозподілу техногенного геохімічного забруднення (Кп) вугільного терикону (див. табл. 2). За Кп = 1 нами прийняті найкращі умови за рівнем дозових радіоактивних навантажень, що відповідають елювіально-акумулятивним залісненим поверхням. При Кп > 1 відбувається акумуляція хімічних і радіоактивних елементів, при Кп < 1 – їх виніс. Радіаційну зйомку в межах терикону проводили після відбору проб для емісійного спектрального аналізу хімічних елементів, враховуючи розміщення техноекосистеми в ряду геохімічного сполучення.

На основі ландшафтної карти ключової ділянки, матеріалів польових досліджень та фондових даних (Токсико-гигиеническая…, 1992) складені карта особливостей міграції забруднювальних речовин та карта геохімічного і радіоактивного забруднення породного терикону (див. рис. 14).

На рис. 14 показані ландшафтно-геохімічні зони; показники сумарної геохімічної і радіоактивної забрудненості, розраховані за коефіцієнтом перерозподілу забруднення для 9 хімічних елементів (Co, Cu, As, Ni, Pb, Cr, Zn, Cs, Sr); показники дозового радіоактивного навантаження тощо.

Рис. 14. Геохімічне і радіоактивне забруднення терикону шахти «Візейська»

Умовні позначення: Ландшафтно-геохімічні зони (в дужках – відношення сумарного геохімічного забруднення по 8 хімічних елементах (Co, Cu, As, Ni, Pb, Cr, Zn, Mn) до ГДК): 1 – менше 5; 2 – 5,0-8,0; 3 – 8,1-12,0; 4 – 12,1-16,0; 5 – 16,1-20,0; 6 – більше 20. 7 – показники геохімічного забруднення у точках комплексного дослідження, у чисельнику – відношення сумарного геохімічного забруднення до ГДК, у знаменнику – дозове радіоактивне навантаження мЗв/рік

Подібні радіоекологічні дослідження проведені в межах більшості техноекосистем основних гірничопромислових районів Львівської області: Червоноградського, Яворівського і Дрогобицького, а також в районі Добротвірської ДРЕС (додаток Д). Результати досліджень показали, що рівень експозиційної дози гірничопромислових об'єктів регіону перевищує фоновий у 1,2-1,6 раза. При цьому середній показник радіоактивного забруднення ¹³⁷Cs вищий від фонового у 1,3-1,7 раза, а ⁹⁰Sr – у 2,0-5,0 раза.

Відчутні коливання рівнів радіоактивного забруднення спостерігаються в межах певних видів техноекосистем: відвалів, кар'єрів, сховищ тощо. На Львівщині найвищі показники щільності радіонуклідів відзначаються на териконах і хвостосховищах Червоноградського гірничопромислового району Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну.

Вивчення особливостей радіаційної обстановки в межах різних видів функціональних екосистем дає можливість удосконалити для них норми радіаційного навантаження, підвищити рівень радіоекологічної безпеки та розробити спеціальні заходи щодо оптимізації стану довкілля в умовах дії малих доз радіації.

Контрольні запитання

1. Характеристика радіоактивного забруднення природних екосистем. Особливості забруднення радіонуклідами ґрунтового покриву, рослин і тварин, водного середовища.

2. Особливості радіоактивного забруднення агроекосистем. Зміни в структурі сільськогосподарських угідь в Україні.

3. Заходи щодо оптимізації радіаційної обстановки в агроекосистемах. Радіопротектори.

4. Особливості радіоактивного забруднення урбоекосистем. Заходи щодо оптимізації радіаційної обстановки великих міст.

5. Радіаційна ситуація у м. Львові. Забруднення території міста радіонуклідами за типами урбоекосистем.

6. Особливості радіоактивного забруднення техноекосистем Червоноградського гірничопромислового району Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну.