Біотичні фактори і явище коакції

3.5. Біотичні фактори
3.5.1. Біотичні фактори і явище коакції

Біотичні фактори – це фактори, які відбивають явище коакцій (Клементе, Шелфорд, 1939), тобто взаємодію між різними організмами, що населяють відповідне середовище. Р.Дажо розрізняє два типи коакцій: а) гомотипові реакції, тобто взаємодія між організмами одного виду (особини бука взаємодіють між собою) і б) гетеротипові реакції, де взаємодіють особини різних видів (бук і граб в грабово-буковому лісі). Вважають, що взаємодія між організмами існує лише тоді, коли особини в той чи інший спосіб впливають одне на одного. Як правило, ця взаємодія пов'язана з тим, що один організм споживає ресурс, який міг би використати інший організм. Отже, одна жива істота залишає іншу без частини ресурсу, що призводить до сповільнення росту останньої, зменшення її потомства і зростання шансу загинути. Залишати одне одного без потенційного ресурсу можуть особини як одного, так і різних видів. Така "несправедливість" зумовлена боротьбою за існування, яку надзвичайно яскраво зобразив у своїй поемі "Храм природи" Еразм Дарвін – дід Ч. Дарвіна (за Федоровим, Гільмановим, 1980):

...Тут хижий вовк, заради вовченят
Тримає у страху серця невинних стад;
Орел, шугаючи із-під небес стрілою,
Погрожує голубці смертю злою;
Голубка ж, мов вівця, з благоговінням
З'їда ростки і скльовує насіння.
Сові, полюючи у темні ночі,
Плювать на солов'я талант співочий.
Тому ж не жаль нічного світляка,
Його й вогненне сяйво не ляка;
Світляк, осяявши гайок безмовний,
З'їдає тишком-нишком квіт ще сонний.

В воді, в повітрі, на землі – могила, Все суще кров собою геть покрила. Довкола стріли смерті Голод розметав Й різницею весь світ великий став.
У "Походженні видів" Ч.Дарвін навів чимало прикладів цієї "несправедливості", що й дало змогу вченому створити теорію природного добору. Ці приклади розкривають суть стосунків між "експлуатуючими" і "експлуатованими" видами. Після Ч. Дарвіна вивчення стосунків типу "жертва-експлуататор" розвивалося у трьох напрямах: 1) повнішого описання сукупності кормових зв'язків між популяціями в біоценозі, що творять трофічні мережі; 2) одержання якісних оцінок безпосередньої участі "експлуатуючих" і "експлуатованих" видів у трансформації первинної біологічної продукції, створеної автотрофними організмами; 3) з'ясування "регуляторної" ролі "експлуататорського" виду.