Економічні райони України. Висновки. Донецький та Придніпровський райони

Висновки

На території сучасної України на основі природних, соціально-економічних, історичних та інших чинників виділяють дев'ять економічних районів: Донецький, Придніпровський, Північно-Східний, Столичний, Центральний, Подільський, Північно-Західний, Карпатський і Причорноморський.
Кожний район відрізняється своєю спеціалізацією, що склалася історично, та рівнем економічного розвитку.

У Донецькому районі зосереджені великі людські ресурси. За кількістю (понад 8,2 млн чоловік) та густотою населення район посідає перше місце в Україні. Район має найвищий рівень економічного розвитку в країні. Найрозвинутішими галузями господарства є електроенергетика, вугільна, металургійна, хімічна промисловість, важке машинобудування та промисловість будівельних матеріалів.
Район має значні і різноманітні природні ресурси: родючі ґрунти, кам'яне вугілля, кам'яна сіль, будівельні матеріали, кіновар тощо. Особливістю сільського господарства Донбасу є те, що тваринництво розвинуте краще, ніж рослинництво. У найбільш індустріально розвинутій частині району сільське господарство має приміський характер.
Значно розвинутий в районі транспортний комплекс. Провідне місце за обсягами перевезень займає залізничний транспорт. Висока густота міських поселень і великі обсяги перевезень зумовлюють найгустішу в країні мережу залізниць, що становить 56 км на 1000 км території.
Основними промисловими вузлами Донецького району є Донецько-Макіївський, Горлівсько-Єнакіївський, Луганський, Краматорсько-Костянтинівський, Стаханово-Алчевський, Лисичансько-Рубіжанський, Маріупольський.
З Донбасу вивозять вугілля, кокс, чорні метали, електроенергію, різноманітні машини, добрива, продукцію АПК. Ввозять: марганцеву руду, калійні добрива, ліс, автобуси, телевізори, продукцію легкої та харчової промисловості.
Проблемами Донецького району є: нерівномірність розвитку окремих його частин; нераціональне використання трудових ресурсів; слабкий розвиток малих і середніх міст, селищ міського типу, що пов'язані з вугледобутком, недостатнє технічне переозброєння і реконструкція металургійних підприємств; водопостачання промисловості та сільського господарства; екологічні.

За кількістю населення (6,1 млн чоловік) Придніпровський район посідає п'яте місце в країні. Природні ресурси району різноманітні й багаті. Окремі з них за якістю і кількістю мають світове значення.
За рівнем економічного розвитку район поступається Донецькому. Найрозвинутішими галузями є чорна металургія, машинобудування і металообробка, хімічна промисловість та електроенергетика.
На відміну від Донецького в Придніпровському районі виробляється більший обсяг сільськогосподарської продукції, тут більша розораність земель і більші площі земель зрошуються. Рослинництво розвинуте краще, ніж тваринництво. У районі розвинута транспортна мережа, конфігурацію якої визначають розміщення головних промислових центрів і географічне положення району.
Основними промисловими вузлами Придніпров'я є: Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Нікополь-Марганецький, Павлоградсько-Петропавлівський, Запорізький.
З Придніпровського району вивозять: залізну і марганцеву руди, алюміній, титан, деякі види гірничодобувного і металургійного устаткування, легкові автомобілі, шини, лаки і фарби, бурякозбиральні комбайни, продукцію АПК. Ввозять: вугілля і кокс, різноманітні машини і обладнання, продукцію легкої промисловості і АПК.
Проблеми Придніпров'я багато в чому збігаються з проблемами Донецького району. Це насамперед екологічні проблеми, що пов'язані з розміщенням Запорізької АЕС поряд з потужною ДРЕС, а також з рекультивацією земель, які майже непридатні для використання через видобування в районі залізної і марганцевої руд відкритим способом.