Вплив господарської діяльності людини на природні умови і природні ресурси (частина 4)

На стан довкілля в Україні дуже впливає транспорт. 70% від загального обсягу викидів в атмосферу великих міст припадає на автотранспорт. Так, кожний автомобіль, а в Україні понад 1 млн вантажних і 2,5 млн легкових, споживає щороку від 12 до 30 т високооктанового бензину переважно російського виробництва. У цьому бензині вміст свинцю досягає 0,36 г/л (у Великобританії і ФРН – 0,15, США – 0,013 г/л). У дизельному пальному російського та вітчизняного виробництва великий відсоток сірки – 0,5% (у США – 0,05%). Крім того, під час спалювання 1 т дизельного пального в атмосферне повітря надходить 16-18 кг сажі.
Залізничний транспорт є більш екологічно чистим, особливо коли застосовують електричну тягу. Значний негативний вплив може бути під час аварій на залізниці, коли в навколишнє середовище одночасно надходить багато токсичних речовин.
Водний транспорт загрожує довкіллю в разі недотримування технології перевезення екологічно небезпечних речовин. Так, аварія танкера здатна призвести до значного забруднення акваторії та узбережжя. Велику небезпеку створюють судна з ядерними енергетичними установками. Щодо повітряного транспорту, то найбільшу небезпеку становлять військові літаки й системи наземного обслуговування. Залишки пального з токсичними домішками потрапляють в ґрунт і ґрунтові води. Нафтопроводи та газопроводи, що простяглися по всій території України, є екологічно небезпечними у разі аварій на них.

Впливають на ландшафти і споруди гідровузлів, каналів, меліоративних зрошувальних і осушувальних систем. Вони зарегульовують річковий стік, перерозподіляють водні ресурси, покращують умови вирощування сільськогосподарських культур. В Україні осушувані землі становлять 2,9, зрошувані – 2,3 млн гектарів. Великі масиви зрошуваних земель є в Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях, Криму, осушуваних – у Київській, Житомирській, Рівненській, Волинській, Львівській областях (мал. 119). У зоні мішаних лісів необхідно запобігати переосушенню торфовищ і боліт регулюванням рівня ґрунтових вод, водного режиму на полях. На зрошуваних полях Степу важливо не допускати вторинного засолення земель. Для цього потрібно повсюдно провести дренажні роботи, нормувати поливання залежно від стану ґрунтів і рослин, які на них вирощуються.

Мал. 119. Каховська зрошувальна система

Створення і робота гідротехнічних споруд (водосховища, канали), глибоких кар'єрів не тільки змінює природні комплекси, а й впливає на стан природного середовища великих регіонів. Так, водосховищами Дніпровського каскаду затоплено близько 690 тис. гектарів земель і 30% їх площі являють собою мілководдя з глибинами до 2 м. Це призводить до втрати сільськогосподарських угідь, впливає на екологічні умови водосховищ (змінюється їх гідрохімічний і тепловий режими, в них поселяються синьо-зелені водорості, які забирають з води кисень, що веде до загибелі риби) і прилеглих до них територій (підвищення ґрунтових вод спричинює засолення земель в степових районах).

Людина намагається поліпшити навколишнє середовище. Для цього вона заліснює еродовані землі, гірські схили, піщані площі, створює насадження вздовж доріг і каналів, навколо населених пунктів. Ефективним було заліснення Олешківських пісків, які тягнуться вздовж Дніпра від Каховки до Чорного моря. Завдяки цьому стало можливим розміщення там садів і виноградників. Здійснюється також догляд за лісом, проводиться суцільне і вибіркове вирубування лісу, а також його насадження.
Комплексне використання лісових ресурсів базується на поліпшенні породного складу і вікової структури лісів, посиленні їх природоохоронних і захисних функцій, збільшенні площ природоохоронних об'єктів. Створюються лісокультурні, приміські лісові ландшафти, лісопарки.
В районах відпочинку і оздоровлення людей на природні умови значно впливають ущільнення ґрунтового покриву, заміна природної рослинності на культурну, спорудження об'єктів рекреації. Особливо помітний цей вплив на Азово-Чорноморському узбережжі, в Українських Карпатах і Кримських горах, приміських смугах великих міст (Київ, Харків, Донецьк, Львів та ін.).

Запитання і завдання

1. Які види господарської діяльності впливають на природні умови і природні ресурси України?
2. Чому територію України відносять до регіонів екологічної кризи?
3. Які з природних компонентів зазнали найбільшого господарського впливу?
4. Як змінювалися природні умови України за історичний час?
5. Як змінилися природні умови під впливом землекористування?
6. У чому полягають особливості промислового впливу на довкілля України?
7. Як впливають на природні умови і природні ресурси України будівництво населених пунктів, комунальне господарство, транспорт?
8. Як впливають на ландшафти водне, лісове господарства та рекреації?