Масляк П. О., Шищенко П. Г.

Географія України - Короткий словник термінів і понять. Е-З

Екзотичний – такий, що властивий далеким «заморським» країнам, дивовижний, незвичний.
Екологічна стежка (природна стежка) – спеціально прокладений маршрут для проведення екскурсії в природі, в ході якої відбувається ознайомлення і вивчення об'єктів живої і неживої природи (ландшафтні комплекси, види рослинності і тваринного світу, геологічні відслонення, джерела тощо). Е. с. позначають умовними знаками, на ній встановлюють її схему.
Екологічний – орієнтований на збереження і покращання довкілля людини.
Екологія – наука про взаємовідносини організмів і довкілля.
Екстенсивне ведення господарства – виробництво з малими затратами коштів, праці, мало механізоване, в якому мало використовуються досягнення науково-технічного прогресу.
Елювіальні відклади, елювій – різнорідні пухкі відклади (грубоуламкові, піщані і глинисті), що утворилися в процесі фізичного і хімічного вивітрювання корінних порід літосфери. Елювіальні утворення мають повсюдне поширення в Україні.
Еміграція – виїзд громадян із своєї країни в іншу.
Ендемічний вид – вид рослин або тварин, які поширені тільки на невеликій території. Багато ендеміків у Кримських горах, Українських Карпатах, на Подільській і Донецькій височинах. Ендемічні рослини і тварини охороняються, багато їх занесено до Червоної книги України.
Етнічна спільність – сукупність людей, що історично склалась на певній території і характеризується спільними рисами і відносно сталими особливостями культури і психіки, а також самосвідомістю, визначеною в самоназві.
Ерозія ґрунту – процес руйнування ґрунтового покриву водою, вітром або під час обробітку ґрунту. В Україні найнебезпечнішими щодо ерозії ґрунту є правобережжя Дніпра, Десни, Сіверського Дінця, Сейму, Донецька височина. У структурі ґрунтового покриву орних земель України 28,9% припадає на еродовані ґрунти.
Ефективність виробництва – одна з найважливіших показників розвитку народного господарства країни, відношення корисного результату (ефект) до витрат на його одержання.
Ефемероїди – багаторічні трав'яні рослини. Значну частину року вони перебувають у стані спокою у вигляді клубнів, цибулинок, кореневищ.
Ефемери – однолітні трав'яні рослини з коротким періодом вегетації (5-7 тижнів).

Зандри – форми льодовикового акумулятивного рельєфу, утворені потоками талих льодовикових вод біля краю льодовика. Розрізняють поодинокі, покривні (зандрові рівнини) та долинні зандри.
Засолення ґрунтів – процес накопичення розчинних солей (переважно хлористі, сірчанокислі сполуки натрію і магнію) в ґрунті. Розрізняють первинне засолення – природне нагромадження в ґрунті солей в результаті випаровування ґрунтових вод – і вторинне засолення, викликане штучною зміною водного режиму ґрунтів (наприклад, за умов надмірного зрошування). Засолення знешкоджують промиванням ґрунтів, для цього застосовують дренаж.
Збагачування – обробка корисних копалин з метою підвищення вмісту в них корисного компонента.
Землезнавство (загальне землезнавство) – розділ фізичної географії, що вивчає загальні закономірності географічної оболонки.
Золошлаки – незгорілі мінеральні рештки, що залишаються після спалювання вугілля на електростанціях. Мають вигляд грудочок, спечених чи сплавлених у шматки.
Зональність географічна, широтна зональність – зміна природних умов від полюсів до екватора, яка зумовлена розподілом променистої енергії Сонця по широтах та нерівномірністю зволоження.
Зони географічні, зони ландшафтні, зони природні – великі частини географічного поясу, для яких характерне переважання якого-небудь одного типу ландшафту – степового в степовій зоні, лісостепового – в лісостеповій зоні, тайгового – в зоні тайги, тундрового – в зоні тундри і т. д.