Клімат України і кліматичні ресурси. Сонячна радіація і сонячне сяйво, радіаційний баланс

Клімат і кліматичні ресурси

Кліматичні умови впливають на рельєф, поверхневі і підземні води, розвиток рослинності, поведінку тварин, від них значною мірою залежать умови проживання, господарської діяльності і відпочинку людей. У зв'язку з цим є необхідність вивчати особливості клімату, погодних умов, передбачати їх зміни та оцінювати роль у формуванні стану довкілля.
На кліматичні особливості України впливають її географічне положення, сонячна радіація, циркуляція повітряних мас, характер поверхні (гірська чи рівнинна місцевість, заліснена чи поле тощо).
Територія України розташована переважно в помірному кліматичному поясі, лише Південний берег Криму – в субтропічному. Тому загалом кліматичні умови є сприятливими Для сільськогосподарського виробництва, функціонування транспорту, галузей енергетики. Україна належить до територій з кліматичним комфортом. У ній чітко виражені зональні відмінності кліматичних умов. Через значну протяжність території України в широтному напрямі помітне зростання континентальності з північного заходу на південний схід. При загальній сприятливості клімату особливості фізико-географічного положення України, вплив циркуляційних процесів зумовлюють різноманітність кліматичних умов та порівняно часту повторюваність несприятливих явищ погоди в різні роки.
З географічним положенням пов'язані тривалість сонячного сяйва, розподіл сонячної радіації, характер циркуляції повітряних мас.

Кількість годин сонячного сяйва змінюється за сезонами, залежить від погодних умов, тривалості дня. Середня річна кількість годин сонячного сяйва в Україні зростає з північного заходу на південний схід і південь від 1700 до 2400 год. Найменші його показники спостерігаються на півночі України (1720-1800 год). Найбільше годин сонячного сяйва на узбережжях Чорного і Азовського морів (2300-2400 год), на південних схилах Кримських гір (більш як 2400 год).
Від кількості годин сонячного сяйва залежить інтенсивність сонячної радіації, що надходить на поверхню Землі за одиницю часу: день, місяць, рік і вимірюється в кілокалоріях на 1 см кв (ккал/см кв) або мегаджоулях на 1 м кв (МДж/м кв). Сонячна радіація є основним джерелом енергії природних процесів, що відбуваються в географічній оболонці, Інтенсивність сонячної радіації залежить від географічної широти і висоти Сонця над горизонтом, хмарності, прозорості атмосфери. Ці чинники зумовлюють добову і річну зміни сонячної радіації, її розподіл по земній поверхні. Взаємодіючи з атмосферою, земною поверхнею, променева сонячна енергія перетворюється в теплову. Не вся енергія, що випромінюється Сонцем, досягає поверхні Землі. Частина її відбивається хмарами, пилом, поверхнями суходолу і моря, розсіюється. До поверхні Землі надходить пряма і розсіяна сонячна радіація. Загальна кількість променевої енергії, яка досягає земної поверхні, називається сумарною сонячною радіацією (мал. 17).
На території України сумарна радіація в північних районах досягає 4190 МДж/м кв, а в південних районах – 4000-5200 МДж/м кв. Більшу частину сонячної радіації поверхня України одержує з травня по вересень.
З сонячною радіацією тісно пов'язаний радіаційний баланс – різниця між сумарною і відбитою радіацією та випромінюванням підстилаючої поверхні. Радіаційний баланс є важливим кліматичним чинником. Від нього залежать температури повітря і ґрунту, випаровування, швидкість танення снігу. На території України середньорічні показники радіаційного балансу є додатними. В північних районах вони становлять 1700 МДж/м кв, в середній частині – 1850 і на півдні – 2650 МДж/м кв.

Мал. 17. Сумарна сонячна радіація