Мадрид - столиця Іспанії. Кастилія. Місто Толедо. Територія Гібралтар. Острівна Іспанія

Іспанія

Внутрішні відмінності й міста Іспанії

Мадрид домінує у Внутрішній Іспанії. Він лежить на висоті 655 м н.р.м. майже в геометричному центрі Піренейського півострова в басейні річки Тахо. Заснували його в X ст. маври. В 1561 р. він став столицею Іспанії.
Сучасний Мадрид (3,1 млн. жителів) – одне з найбільших міст Європи. Це перш за все столиця і культурний центр світового значення, один з найбільших центрів міжнародного туризму. В Мадриді понад 100 музеїв, у тому числі всесвітньо відомий художній музей Прадо, багато театрів, арен тощо. Серед його архітектурних пам'яток: ансамбль Національного (Королівського) палацу, численні церкви і монастирі, а за 40 км на північний захід – знаменитий монастир-палац Ескоріал.
Мадрид – найбільший адміністративно-політичний, банківський, торговий і транспортний центр країни. До другої світової війни в ньому не було великих промислових підприємств і його роль у промисловості країни була незначною. Зараз за розмірами промислового виробництва він поступається лише Барселоні. Харчова, легка, поліграфічна галузі доповнилися великими підприємствами автомобілебудування, електротехніки і загального машинобудування.

Внутрішня Іспанія багата на міста, які процвітали в середні віки, але згодом у зв'язку із загальним економічним занепадом країни втратили своє колишнє значення і немовби застигли в своєму розвитку. Але чимало з них мають 1500-2500-літню історію і залишаються зосередженням цінних історичних і культурних пам'яток. Сама назва «Кастилія» в перекладі означає «Країна замків». Старовинні замки і палаци, церкви і монастирі можна побачити в маленьких провінційних містечках і навіть у селах.
За 65 км на, південь від Мадрида на берегах річки Тахо стоїть місто Толедо. Йому понад 2000 років, воно чотири рази було столицею, в тому числі з 1085 по 1561 pp. – столицею Іспанії. В середні віки Толедо славився своїми металевими і текстильними виробами, особливо зброєю і сукнами. Зараз це місто-музей і важливий центр туризму в країні. Серед інших найвідоміших міст і Саламанка, де в 1218 р. було засновано перший в Іспанії університет, і Сеговія з римським акведуком завдовжки 728 м і палацом-фортецею Алькасар.

Острівна Іспанія – це лише 2% площі і 4% її населення. Балеарські острови в Середземному морі знаходяться на віддалі 80 км від материка. Канарські острови в Атлантичному океані віддалені від північно-західних берегів Африки на 96 км. Балеарські острови – це в першу чергу район туризму, який щорічно відвідує З млн. чоловік. Канарські острови – також важливий район міжнародного туризму, в тому числі і зимового, але структура його господарства ширша. Розвинені рибальство, тропічне землеробство і нафтопереробка. Порти Санта-Крус і Лас-Пальмас – місця бункерування іноземних суден, які прямують з Європи в Західну Африку.

На півдні Піренейського півострова лежить невеличка (лише 6 км кв.), але широковідома територія – Гібралтар. Вона займає однойменний півострів, витягнутий у бік Африки. Стратегічне положення півострова, який легко обороняти з суходолу і який блокує вихід із Середземного моря і вхід у нього, зрозуміли давно. В 1713 р. він став володінням Великобританії, яка створила тут військово-морську базу. Зараз це єдина з шести колишніх баз ВМС, які охороняли у минулому Британську колоніальну імперію на водному маршруті Гібралтар – Суец – Сінгапур, і яка все ще належить Великобританії.