Румунія. Географічна положення Румунії. Характеристика Румунії. Природні умови Румунії

Румунія

Площа – 238 тис. км кв.
Населення – 22,7 млн. чоловік.
Столиця – Бухарест.
Державний устрій – республіка.
В адміністративно-територіальному відношенні поділяється на повіти і муніципалію Бухареста.

Румунія – країна Південно-Східної Європи. В регіоні вона виділяється розмірами території і кількістю жителів, романізованим населенням і низьким рівнем соціального й економічного розвитку.
Країна складається з шести історичних областей – Волошини, Добруджі, Молдови, Буковини, Трансільванії і Банату. Відома історія народів, які населяють сучасну Румунію, сягає III ст. до н.е., але незалежною об'єднаною державою Румунія стала тільки в 1861 р. Значний слід в її історії залишили 200-річне перебування в складі Стародавнього Риму (провінція Дакія) і 400-річне (1476-1878) панування на цій території турків. Спочатку Румунія утворилася в складі Волощини і Молдови. Після першої світової війни вона приєднала до себе Трансільванію, Банат і Буковину, які до того належали Австро-Угорщині, та Бессарабію, яка була в складі Росії. В 1940 р. Румунія була змушена повернути Бессарабію і передати Північну Буковину, населену українцями, Радянському Союзу. Тепер Північна Буковина, Ізмаїльський округ (південь межиріччя Дністра і Пруту) і острів Зміїний у Чорному морі є частиною України.
Румунія – одночасно придунайська і причорноморська країна. Дунай для Румунії є переважно прикордонною рікою. Тільки невеликий його відрізок перетинає її територію і тільки два більш-менш значні міста лежать на його берегах. Вихід у Чорне море здійснюється не стільки через Дунай, скільки через порт Констанцу. Водночас вхід у Дунайську міжнародну водну транспортну систему і вихід з неї в море пролягає через територію Румунії і контролюється нею. Румунія є південно-західною сусідкою України. З нею межують Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька і Одеська області. Серед рукавів дельти Дунаю Кілійське гирло є кордоном між Україною і Румунією. Транспортні зв'язки між двома країнами здійснюються переважно через Республіку Молдова, а також Чорним морем (відстань від Одеси до Констанци – 320 км).
Основними елементами рельєфу Румунії є Нижньодунайська рівнина, Карпати (Східні й Південні), Трансільванське плато і Середньодунайсъка рівнина (її східна окраїна дренована притоками Тиси)- Карпати мають чимало зручних перевалів і не є природним непрохідним бар'єром для транспортних зв'язків. Природні ресурси Румунії не дуже великі, але різноманітні. З корисних копалин найбільше значення мають нафта і природний газ. Нафтоносні площі простягнулися вздовж зовнішнього (південного і східного) краю Карпат, газоносні – на Трансільванському плато. Є також поклади вугілля, залізної руди, кам'яної солі тощо. Карпати багаті на ліс, гідроресурси. Ліси вкривають 1/4 території. Румунія виділяється в Європі запасами твердої деревини помірних широт.
Кліматичні й грунтові умови в цілому сприятливі для розвитку сільського господарства. Для його потреб використовують 2/3 земель, в тому числі половина їх розорана. Румунія лежить в зонах мішаних лісів, лісостепу і степу. Щорічна кількість опадів становить 400-700 мм. Деякі східні райони потребують штучного зрошення. На рівнинах переважають родючі чорноземні грунти.