Народи Африки. Трайбалізм і племена Африки

Африка

Населення Африки

В антропологічному та етнічному плані населення Африки поділяють на дві групи. Північну Африку населяють народи європеоїдної раси. Розмовляють вони мовами, які входять у семіто-хамітську мовну сім'ю. Аборигени території – це бербери. Їх близько 10 млн. чоловік. Арабська колонізація почалася в VII ст. Зараз арабів у Північній Африці до 120 млн. чоловік.
Субсахарську Африку населяють народи негроїдної раси. Вони становлять майже 3/4 населення континенту і є його аборигенами, їхні мови об'єднують у три мовні сім'ї. Найпоширенішими є близькі між собою мови банту, якими розмовляють в Центральній, Східній та Південній Африці. Мова східних банту – суахілі, більш чи менш широко використовується як мова міжетнічних контактів. Ця проста схема приховує величезне різноманіття антропологічного та етнічного складу населення континенту, його змішаних та перехідних форм. Так, у Субсахарській Африці нараховують понад 800 окремих етносів, кожний зі своєю окремою мовою, релігією, способом життя. Особливо строкатою є карта етносів у природній та історичній області Судану, яка простягається в широтному напрямку від Атлантичного океану до Ефіопського нагір'я і є перехідною та прикордонною між Північною Африкою і Африкою на південь від Сахари. В умовах крайньої економічної відсталості процес консолідації окремих народів відбувається надто повільно і суперечливо. В багатьох випадках великі етнічні групи розділені національними кордонами.
Одним з найнегативніших явищ сучасної Африки є трайбалізм – психологія та ідеологія етнічної відокремленості й винятковості. Суперечки на етнічному грунті та міжетнічна ворожнеча – причина багатьох конфліктних ситуацій, в тому числі кривавих сутичок та воєн. Крім того, пламенна верхівка, прагнучи зберегти свою владу, виступає проти будь-яких прогресивних перетворень.
Окремі групи в Африці становлять вихідці з Азії та європейці. Азіати, здебільшого індійці, живуть у Східній та Південній Африці. Населення Мадагаскару належить до австралоїдної раси, а його мова – до австралонезійської мовної сім'ї. Предки малагасійців переселилися з Індонезійських островів на острів Мадагаскар ще 2000 років тому. Європейці, а їх приблизно 5 млн. чоловік, – це нащадки англійських, голландських та французьких переселенців. Найбільше їх у країнах Магрибу, ПАР та Зімбабве. Дві європейські мови поширені в ПАР – африкаанс (розвинулась з мови ранніх голландських переселенців) та англійська. Кожну з них вважають рідною по З млн. чоловік. Значна кількість освічених африканців говорять англійською чи французькою, або португальською мовами. Щ ж мови колишніх метрополій залишаються і зараз офіційними в багатьох африканських країнах.
Північну Африку з її арабськими мовами та релігією ісламу в культурному відношенні об'єднують в одне ціле з Південно-Західною Азією. На південь від Сахари найбільш поширені місцеві первісні вірування, а також іслам та християнство. Незважаючи на внутрішні відмінності, Африка є окремим культурним регіоном світу зі своїми дуже сильними традиціями в побуті, способі життя, культурі та мистецтві. 29 пам'яток Північної Африки і 42 пам'ятки територій на південь від Сахари занесено в реєстр природної та культурної спадщини ЮНЕСКО.