Металеві корисні копалини України: руди чорних і кольорових металів

Металеві і неметалеві корисні копалини

1. Які гірські породи називають метаморфічними? Які – магматичними?
2. Чи можуть бути магматичні породи металевими?

Металеві корисні копалини

На території України зосереджені значні запаси металевих корисних копалин, що переважно приурочені до Українського щита (Мал. 16). Загальновідомі великі поклади залізних руд, зосереджені в чотирьох районах – Криворізькому, Керченському, Кременчуцькому та Білозерському. За якістю українська залізна руда – найкраща на Євразійському материку.
Криворізький залізорудний басейн розташований на Придніпровській височині у Дніпропетровській і частково у Кіровоградській областях. Тут залягають багаті залізні руди (червоний залізняк, або гематит, із вмістом заліза 64%) і величезні запаси бідних руд (залізисті кварцити з вмістом заліза 33%). Поклади залізних руд простягаються смугою до 100 км і завширшки 2-7 км у басейні річки Інгульця. Розвідані запаси становлять близько 1,8 млрд. тонн. У Кривому Розі родовища поділяються на три типи: 1) у вигляді стовбурів і гнізд, 2) пластоподібні поклади різної потужності та 3) жильні поклади. Основне промислове значення мають перші два типи [1].
Географічне положення Криворізького басейну дуже зручне, оскільки він знаходиться поблизу покладів донецького вугілля (за масштабом карти атласу визначте відстань) та недалеко від марганцевих руд Нікопольського родовища. Залізна руда Криворіжжя експортується в європейські країни.
Продовженням Криворізького залізорудного басейну на лівобережжі Дніпра є Кременчуцький і Білозерський залізорудні райони. Кременчуцький залізорудний район тягнеться у меридіональному напрямі вузькою смужкою (завширшки 0,5-3,5 км) з півночі на південь Полтавської області. Район містить багаті руди, переважно залізисті, магнетитові та гематитові кварцити, що залягають пластами. Запаси – 4,5 млрд. тонн.
Білозерський залізорудний район – це група родовищ залізистих кварцитів, що розташовані на півдні Українського щита в Запорізькій області. Пласти залізної руди потужністю від 60-80 до 200-250 м простягаються на 70 км, сягаючи глибини 1500-2000 м. Перспективним у майбутньому є й Приазовський залізорудний район у Запорізькій області.
Осадові руди утворюють Керченський залізорудний басейн у Криму. Басейн є другою залізорудною базою України і за запасами (близько 1,8 млрд. тонн), і за видобутком руди. Тут залягає на незначній глибині (5-15 м) бурий залізняк – лімоніт. Руду добувають відкритим способом. Експлуатують Комиш-Бурунське та Ельтиген-Ортельське родовища. (Чому в Криму за наявності дешевої залізної руди не збудовано металургійного заводу?)

На території України залягають великі поклади марганцевої руди. Нікопольський марганцевий басейн – один з найбільших у світі. Він простягається смугою 25 км завширшки від р. Інгульця до південно-західної окраїни Приазовської височини на території Дніпропетровської і Запорізької областей. До його складу входять Нікопольське, Великотокмацьке та Інгулецьке родовища.

Є в Україні й запаси руд кольорових металів: кіновар – у Нагольному кряжі Донбасу, на Закарпатті, нікелева руда – у Побузькому (Кіровоградська область) і Придніпровському (Дніпропетровська область) родовищах, хромітові руди – у середній течії Південного Бугу, мідні – на Волині, титанові – у Дніпропетровській та Житомирській областях, поліметалічні руди – в південній частині Українського щита, але промислове значення мають тільки Берегівське та Беганське родовища на Закарпатті.

В Україні розвідані родовища золота, цілком придатні для розробки. Вони розташовані в Придніпров'ї, Приазов'ї, Донбасі й Закарпатті. У Закарпатті одне (Мужіївське) з трьох родовищ уже підготовлено до промислової експлуатації. Золото залягає тут неглибоко, тобто його видобуток обійдеться порівняно дешево.