Озера, водосховища, болота України. Підземні води України: басейни артезіанських вод

Внутрішні води

Для поліпшення судноплавства на річках України спорудили великі водосховища (користуючись картою та додатком 8, назвіть і покажіть найбільші з них) [1]. Для постачання води населенню і промисловості, зрошення полів у маловодних районах проклали канали Сіверський Донець – Донбас, Дніпро – Донбас (із водоводом до Харкова), Дніпро – Кривий Ріг, Північнокримський тощо (див. додаток 17). Оскільки будівництво велось без достатнього наукового обгрунтування, це призвело до вилучення з господарського використання великих площ цінних земель, руйнування берегів, застоювання води і її цвітіння, підтоплення і засолення зрошуваних земель тощо.

В Україні налічується понад 3 тисячі озер (див. додаток 7). Розміри їх невеликі. За походженням розрізняють озера річкові (у заплавах річок), карстові, залишкові (морські й лиманні) і льодовикові (в Карпатах). Розташовані озера на території України нерівномірно, здебільшого по долинах річок, на узбережжі Чорного й Азовського морів, у пониззі Дунаю. Багато озер у західній частині Полісся – на Волині: Світязь (Мал. 26), Пулемецьке, Лука, Турське, Нобель, Люб'язь, Біле. Лиманні озера поширені у Крцму – Саки, Сасик, Донузлав, що мають дуже мінералізовані води. У пониззі Дунаю лежить найбільше заплавне озеро України – Ялпуг. Грязі лиманних озер використовуються для лікування. У Карпатах озер мало. Наймальовничіше – Синевир [2].

Мал. 26. Озеро Світязь на Волині

Багато води акумулюють болота, яких найбільше на Поліссі. (Чому кількість і площа боліт на південь від Полісся зменшуються?) Болота здебільшого низинні, живляться підземними водами, займають близько 2% території України (Мал. 27). (Чому нині постало питання про охорону та збереження боліт? Які негативні наслідки має їх суцільне осушення і розорювання?)

Мал. 27. Поліське болото

Підземні води України залежно від рельєфу, геологічної будови і складу гірських порід залягають на різній глибині і мають різні хімічні властивості. Глибина залягання підземних вод неоднакова в різних природних зонах: на Поліссі – 3-7 м, в Лісостепу – 7-12 м, а в Степу – 12-20 м (поясніть чому). Відповідно до цього змінюється й мінералізація води і водонасиченість верхніх горизонтів.
В Україні є сім підземних басейнів, з-поміж яких на рівнинній частині три найбільші: Дніпровсько-Донецький (має 50% запасів підземних прісних вод, що експлуатуються), Волино-Подільський та Причорноморський. Глибина залягання їх водоносних горизонтів становить 175-500 м.
Води окремих підземних басейнів мінералізовані і використовуються для лікування. Наприклад, у Білій Церкві, Хмільнику, Миронівці, Звенигородці відкрито родонові джерела, в Карпатах – вуглекислі, а в Криму – термальні води.
Вода – національне багатство. За забезпеченістю водою на одного жителя Україна займає одне з останніх місць в Європі. Доступні водні ресурси вичерпуються, а можливостей їх поновлення немає. Води річок дуже забруднені стічними водами промисловості і комунального господарства, поверхневим стоком із сільськогосподарських угідь [3]. Тому обов'язок кожного громадянина нашої країни – розумно використовувати водні багатства, оберігати їх від забруднення й отруєння, особливо пестицидами, гербіцидами, нітратами.