Висотна поясність Українських Карпат

Українські Карпати

В Українських Карпатах виділяють п'ять основних поясів (зон) рослинності: передгірний – з переважанням дуба, низькогірний – високостовбурних букових, ялицево-букових та смереково-букових лісів, середньогірний – темнохвойних лісів.
Вище розміщений субальпійський пояс із переважанням хвойних і листяних чагарників та альпійський – із суцільними масивами лучної рослинності (див. Мал. 39).
Передгірний пояс (від 450 до 600 м над рівнем моря) поділяється на дві частини: закарпатську і перед карпатську. Для закарпатського передгір'я характерні дубові ліси з дуба звичайного і скельного. В дібровах ростуть також бук, граб, ясен, в'яз, а з чагарників – ліщина, калина, бузина чорна, свидина, глід, терен. У трав'яному покриві – шавлія, проліски, медуниця, чистець, барвінок малий, чина. У Передкарпатті у дібровах є домішки ялиці, бука, граба, осики, берези, явора та клена, д чагарників – ліщина, жостір, крушина ламка, бруслина, вовче лико. Трави представлені осоками, шавлією, маренкою.
Низькогірний буковий пояс (на різних схилах від 500 до 1450 м) складається з букових, ялицево-букових та смереково-букових лісів, в яких поодиноко трапляються чагарники вовчого лика, бузини червоної, ліщини, жимолості, а з трав – маренка, проліски, цибуля ведмежа, вороняче око тощо.
Середньогірний пояс, або пояс смерекових лісів, належить до холодної кліматичної зони (Мал. 40). Ліси займають верхні частини (від 1300 до 1670 м) схилів Чорногори, Рахівських гір, Чивчин і Горган. У межах поясу є буково-смерекові, ялицево-та кедрово-смерекові масиви лісу, чагарники в яких представлені жимолостю, бузиною червоною, горобиною, вільхою та ялівцем, а з трав трапляються нечуйвітер, кислиця, різні види мохів.
Субальпійський пояс (від 1300 до 1850 м) представлений чагарниковими заростями з сосни гірської, ялівця сибірського, вільхи зеленої, рододендрона східнокарпатського. У трав'яному покриві трапляються чорниця, куничник, ожина, мохи.
Альпійський пояс (вище 1800 м) луків займає незначні площі на Чорногорі і Горганах із трав'янистих і чагарникових угруповань.

Мал. 40. Пояс смерекових лісів Українських Карпат

У гірсько-лісовому поясі сформувалися темно-бурі, бурі, світло-бурі опідзолені й неопідзолені грунти. Бурий колір грунтам надають водонерозчинні сполуки заліза, що осідають на поверхні мінеральних часточок грунту.
Біля верхньої межі лісу під ялицею і гірською сосною сформувалися гірсько-підзолисті і торфово-підзолисті грунти. В умовах розріджених приполонинних насаджень на м'яких материнських породах поширені лучно-лісові грунти.
Тваринний світ Карпат багатий і різноманітний, у ньому переважають представники лісового комплексу. Тут є ссавці, птахи риби і численні комахи. Всі вони мають промислове, санітарно-гігієнічне, лісогосподарське та естетичне значення. Тварини впливають на формування рослинного покриву і грунтів. Тут водяться олені, лосі, козулі, дикі свині, бурі ведмеді, лісові куниці і тхори, рисі, лисиці, кроти, з-поміж птахів – дятли, дрозди, шуліки, сови, шишкарі, глухарі, трапляються яструб, орел. З плазунів і земноводних є ящірки, жовтобрюхи, вужі, полози, гадюки, тритони, саламандри, жаби. У водоймах – струмкова форель, харіус, короп тощо.
Внаслідок господарської діяльності людини в Українських Карпатах відбулися значні зміни в їх природі. Майже удвічі зменшилася лісистість гір, значно знижена верхня межа лісу, на великих площах природні ліси замінені штучними, які є нестійкими до вітровалів і комах-шкідників. Усе це зумовлює загрозу зникнення ендемічних рослин і тварин.
Ліси Українських Карпат мають важливе природоохоронне, водорегулююче й протиерозійне значення. Неправильна організація суцільних вирубок лісу та знищення лісів на водозахисних лісових смугах вздовж річищ і по межі полонин призвели до оголення схилів і як наслідок цього – до сельових потоків, ерозії і катастрофічних паводків.
Гірська природа розвивається за певними законами, і їх потрібно знати, щоб розумно використовувати і примножувати багатства рідного краю.