Електроенергетична промисловість України

Паливно-енергетичний комплекс

Електроенергетична промисловість

Електроенергетика – основа розвитку економіки (Мал. 57) [3]. Україна спроможна виробити близько 300 млрд. кВт·год електроенергії на рік. Виробництво електроенергії в Україні базується на спалюванні вугілля, мазуту, природного газу й використанні атомної енергії, енергії річок, сонця і вітру. Більшу частину електроенергії (66%) виробляють теплові електростанції. Найпотужніші з них розташовані в Донбасі (Старобешівська, Курахівська, Слов'янська), Придніпров'ї (Придніпровська, Криворізька-2), у Харківській області (Зміївська), в Київській області (Трипільська), у Вінницькій області (Ладижинська), в Івано-Франківській області (Вурштинська), в містах Запоріжжі, Маріуполі, Одесі, Миколаєві, Львові. Більшість з цих електростанцій поряд з електроенергією виробляють і тепло, за рахунок якого здійснюється опалення міст. З роботою теплових електростанцій пов'язане значне забруднення навколишнього середовища [4]. Для підвищення ефективності роботи ГЕС слід впроваджувати парогазові установки – сучасні турбінні агрегати. Принцип їх дії полягає у послідовному використанні у робочому циклі газової та парової турбін. Екологічно парогазова станція порівняно чиста і потребує для своєї роботи мало води. Проте і вона забруднює атмосферу викидами оксидів азоту.

Мал. 57. Електроенергетика України

В Україні на Дніпрі та Дністрі збудовано великі гідроелектростанції. Найбільші з них: Дніпрогес, Каховська, Дніпродзержинська, Кременчуцька, Канівська, Київська, Дністровська (покажіть їх на карті) (Мал. 58). На гідроенергетику припадає близько 9% потужностей і 3% виробництва електроенергії.

Мал. 58. Гребля Каховської ГЕС

Звичайно, найкращі умови для будівництва ГЕС мають гірські річки або ж річки з високими берегами. Таких умов на рівнинних річках України майже немає. Тому перед греблями всіх збудованих гідроелектростанцій виникли штучні моря, які затопили багато сільськогосподарських угідь, а також населених пунктів (вони були перенесені в інші місця). Вода водосховищ, на відміну від річкової, застоюється, акумулює бруд та різні шкідливі відходи. Часто греблі стають перешкодою для розвитку рибного господарства. Все це значною мірою знижує економічну та екологічну доцільність побудови ГЕС Дніпровського каскаду.

В останні десятиліття швидкими темпами розвивалась атомна енергетика. Як правило, АЕС будуються в районах із дефіцитом паливних ресурсів. На території України працюють Чорнобильська, Рівненська, Хмельницька, Південноукраїнська, Запорізька АЕС (покажіть їх на карті). Вони виробляють близько 45% електроенергії країни. Одна з головних причин швидкого розвитку атомної енергетики полягає в можливості використання високої енергомісткості ядерного пального порівняно з іншими видами палива [5]. АЕС, на відміну від ТЕС, не спалює атмосферний кисень, майже не забруднює атмосферу. Проте необхідно пам'ятати про ту грізну силу, що міститься в атомному ядрі, про жахливі наслідки, до яких може призвести атом, якщо вийде з-під контролю людини. Це переконливо показала катастрофа, що відбулася в 1986 р. на Чорнобильській АЕС. Крім того, все більшої гостроти набуває проблема захоронения відходів атомної енергетики. Ось чому громадськість нашої країни виступила за припинення будівництва АЕС і зупинку Чорнобильської АЕС, яка оснащена застарілими, небезпечними реакторами.
Питання про закриття Чорнобильської АЕС вирішується нині на міжнародному рівні, оскільки для цього потрібні дуже великі кошти. І більшість цих коштів Україна сподівається одержати від розвинутих країн Європи, що також зацікавлені в закритті цього небезпечного об'єкта. Щоб не допустити зменшення виробництва електроенергії, в країні будуть введені в дію додаткові енергоблоки на Запорізькій, Хмельницькій та Рівненській АЕС, але вже з реакторами світового рівня.

Порівняно дешевими та екологічно чистими є електростанції, що використовують енергію сонця, вітру, морських припливів (тобто нетрадиційні види енергії). В окремих країнах світу вже тривалий час працюють такі електростанції. Це сонячні енергетичні установки (СЕУ), що перетворюють енергію сонячної радіації в теплову й електричну, вітроенергетичні станції (ВЕС), припливні електростанції (ПЕС). В Україні дослідно-промислову сонячну енергоустановку споруджують у Криму. Тут же працює кілька сонячних установок, що забезпечують окремі споруди теплом, наприклад Міжнародний дитячий центр «Артек». Перша в світі ВЕС була побудована поблизу Севастополя ще в 1931 р. її потужність становила 100 кВт. Нині в Криму працює вже кілька ВЕС невеликої потужності [6].

Електроенергія, що виробляється електростанціями, передається до споживача лініями електропередачі (ЛЕП). Першу ЛЕП було споруджено від Штерівської ГЕС до Кадіївки (Донбас). У 1962 р. введено в дію ЛЕП від Волжської ГЕС до Донбасу. В останні роки побудовані трансукраїнські лінії електропередачі, зокрема ЛЕП Донбас – Західна Україна – Альбертірша (Угорщина).