Кольорова металургія України як складова її металургійного комплексу

Металургійний комплекс

Кольорова металургія

Кольорова металургія – важлива галузь промисловості. її продукція широко використовується у точному машинобудуванні, літакобудуванні, електроніці, робототехніці тощо.
Перше підприємство кольорової металургії в Україні виникло в Донбасі. У 1887 р. став до ладу Микитівський ртутний завод (тепер комбінат), що працював на місцевих покладах кіноварі. Вже в пореволюційні роки було збудовано Костянтинівський цинковий завод, сировина для якого надходила з Далекого Сходу, Північної Осетії та Кузбасу.
Підприємства, що виробляють кольорові метали, здебільшого енергомісткі (наприклад, для виплавки 1 т алюмінію потрібно 16 тис. кВт·год електроенергії), тому вони розташовані поблизу джерел електроенергії. Так, виробництво алюмінію, титану і магнію зосереджено в Запоріжжі. Воно базується на дешевій енергії Дніпрогесу та привізній сировині. До джерел електроенергії тяжіють Костянтинівський цинковий завод (згадайте, яке джерело електроенергії знаходиться поблизу) та Артемівський завод обробки кольорових металів (мідний і латунний прокат), розташовані в Донбасі.
Біля джерел сировини розміщені Калуський хіміко-металургійний комбінат (Івано-Франківська область), який виробляє металічний магній, Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (Житомирська область), на якому збагачують руди титану. На імпортній сировині працює Миколаївський глиноземний завод, що дає сировину для виготовлення алюмінію (Мал. 62). Як правило, сучасні підприємства кольорової металургії є комплексними, тобто випускають кілька видів продукції, оскільки руди кольорових металів поряд з основним металом, наприклад міддю чи цинком, здебільшого містять також багато інших.

Мал. 62. Миколаївський глиноземний завод

Україна не повною мірою забезпечена кольоровими металами. Значну частину їх вона завозить з інших країн (мідь, олово – з Росії, Казахстану, Вірменії, Узбекистану, свинець – із Казахстану).

Бажано запам'ятати

Головне завдання кольорової металургії – виробництво кольорових металів та їх сплавів. Підприємства кольорової металургії розміщені поблизу потужних електростанцій (Запорізький алюмінієвий завод, Костянтинівський цинковий завод, Артемівський завод, що випускає латунний і мідний прокат) або в районах, де є відповідна сировина (Микитівський ртутний комбінат, Калуський хіміко-металургійний комбінат) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат руд титану. Значну частину кольорових металів Україна завозить з інших країн.
Кольорова металургія – значний забруднювач навколишнього середовища [1].

Додатковий матеріал

[1] Тільки один мідеплавильний завод потужністю 125 тис. тонн міді на рік викидає в атмосферу 1 млрд. кубічних метрів газів і 43 тис. тонн пилу. Значні викиди шкідливих речовин,зокрема хлористого водню, ще донедавна мали місце на Калуському хіміко-металургійному заводі. Та ось у 1992 р. тут змонтували надійну установку, що вловлює викиди газів і пилу. Це значно покращило екологічну обстановку у місті прикарпатських хіміків.

Запитання і завдання

Перший рівень
1. Покажіть на карті центри кольорової металургії України.
2. Які основні принципи розміщення підприємств кольорової металургії?
3. В яких галузях використовуються кольорові метали та їх сплави?

Другий рівень
1. Чому в кольоровій металургії створюють комбінати з комплексною переробкою сировини?
2. Порівняйте комбінат чорної і кольорової металургії. В чому їх подібність та відмінність?
3. Назвіть найближчий до вашого міста чи села комбінат кольорової металургії. Чому він тут збудований?

Третій рівень
1. Проаналізуйте карту кольорової металургії України. Обгрунтуйте доцільність формування двох нових центрів цієї галузі – Калуського хіміко-металургійного та Іршанського гірничо-збагачувального комбінатів.
2. Які екологічні проблеми виникають у зв'язку з розвитком кольорової металургії?
3. У 1933 р. став до ладу Дніпровський алюмінієвий завод у Запоріжжі, який працює на бокситах з Уралу, Угорщини, Греції. Обгрунтуйте доцільність спорудження цього заводу.