Сиротенко А.Й., Чернов Б.О.

Лісова промисловість України

Лісова промисловість

Лісова промисловість – це сукупність галузей промисловості, підприємства якої заготовляють та переробляють деревину.
Господарське значення деревини дуже велике. Вона використовується в будівництві, промисловості, сільському господарстві, на транспорті. Цінні фізичні властивості деревини – мала питома вага, простота обробки, міцність – визначають універсальність її застосування. Деревина є основним видом сировини для паперового і лісохімічного виробництв.

Лісова промисловість об'єднує підприємства лісозаготівельної, деревообробної, целюлозно-паперової та лісохімічної галузей.

Лісозаготівельна промисловість сформувалась у районах, де є ліс (Карпати, Полісся). Але лісові масиви в Україні дуже виснажені. Тому основна проблема під час заготівлі – не залишати відходів (сучків, гілок, хвої). Крім того, потрібна систематична робота по відтворенню лісу на ділянках, де він вирубаний. Потреби України за рахунок власної деревини задовольняються лише на 30%, тому значну кількість лісу країна змушена завозити з-за кордону.

Деревообробна промисловість дістала розвиток у всіх областях України. Вона виробляє пиломатеріали, деталі для збірних будинків, меблі, фанеру, сірники тощо. Найбільші лісопильні підприємства розміщені в Берегометі (Чернівецька область), Надвірній (Івано-Франківська область), Рахові (Закарпатська область), Овручі (Житомирська область). Всі ці підприємства тяжіють до районів лісозаготівлі. Меблеві фабрики здебільшого розміщені у великих містах, де є попит на їх продукцію (Київ, Львів, Одеса, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ). Всього в Україні діє близько 600 підприємств, що виготовляють меблі (з врахуванням приватних фірм, що виникли останнім часом). В Рівненській області стала працювати перша в Україні сірникова фабрика. Головна проблема деревообробної промисловості – комплексне використання деревини [1].

Целюлозно-паперова промисловість. Сировиною для виробництва паперу є деревна маса (в основному із ялини, смереки) і целюлоза. Для виробництва целюлози витрачають значну кількість деревини хвойних порід, тепла, електроенергії та води. Тому підприємства целюлозно-паперової промисловості тяжіють до районів, де є ліс, дешева електроенергія, вода.
Значний картонно-паперовий комбінат працює в Жидачеві (Львівська область), картонні фабрики в Рахові (Закарпатська область) і в Обухові (Київська область), фабрика виробництва технічного паперу в Корюківці (Чернігівська область). Целюлозу виготовляють у Херсоні та Ізмаїлі, папір – в Малині (Житомирська область). У Понінці (Хмельницька область) випускають учнівські зошити. В перспективі будуватимуться невеликі паперові підприємства, частина яких як сировину використовуватиме солому. Це дасть змогу скоротити імпорт паперу.

Лісохімічна і гідролізна промисловість забезпечує народне господарство такою продукцією, як оцтова кислота, метиловий спирт, каніфоль, синтетичні смоли, різні види ефірної олії. Значні підприємства цієї галузі розташовані у Великому Бичкові, Сваляві (Закарпаття), Вигоді (Івано-Франківська область), Славуті (Хмельницька область), Коростені (Житомирська область). Молодими центрами гідролізної промисловості є Запоріжжя, Білгород-Дністровський, Вінниця. Тут виробляють кормові дріжджі, спирти, глюкозу. Сировиною для них є відходи деревообробної промисловості і сільськогосподарського виробництва (тирса, костриця, солома).

Бажано запам'ятати

Україна небагата на ліс. Найбільш лісозабезпечені райони – Карпати і Полісся. У структурі лісової промисловості провідне місце посідає деревообробна. Найбільшою серед деревообробних галузей є меблева промисловість. Меблі виготовляють практично у всіх великих містах. Головними центрами паперової промисловості є Жидачів, Рахів, Обухів, Корюківка, Понінка. Підприємства лісохімічної галузі зосереджені в Сваляві, Вигоді, Коростені. На гідролізних заводах Запоріжжя, Вінниці, Білгород-Дністровського з тирси, соломи та інших відходів виготовляють спирти, глюкозу, кормові дріжджі.

Додатковий матеріал

[1] В Україні щорічно утворюється понад 24 млн. кубічних метрів деревних відходів (у тому числі на деревообробних підприємствах – 12 млн. кубічних метрів). Раціональне використання цих відходів у целюлозно-паперовому і лісохімічному виробництвах набуває винятково важливого значення. Проте поки що використовується лише близько 7 млн. кубічних метрів цих відходів.

Запитання і завдання

Перший рівень
1. Назвіть і покажіть на карті основні райони лісозаготівлі.
2. Яку продукцію виробляють підприємства деревообробної промисловості?
3. Де в Україні виробляють учнівські зошити?

Другий рівень
1. Яке значення лісохімічної промисловості? Назвіть і покажіть на карті основні райони цієї галузі.
2. Дайте ваші рекомендації щодо раціонального використання відходів лісової та деревообробної промисловості.
3. Які природоохоронні проблеми пов'язані з лісовою промисловістю?

Третій рівень
1. В Україні щорічно заготовляють близько 10 млн. кубічних метрів деревини. Чи задовольняють власні ресурси потреби у деревині промисловості та будівництва країни?
2. Чим пояснити виникнення великих деревообробних центрів у степових районах України – Донецьку, Кременчуку, Дніпропетровську, Запоріжжі, Кривому Розі, Каховці, Херсоні?
3. Попит населення республіки на меблі не забезпечується, та водночас меблеві гарнітури українських меблевих фабрик вивозять у Польщу, Угорщину, Німеччину. Як це можна пояснити?