Легка промисловість України як складова комплексу виробництва товарів народного споживання

Комплекс виробництва товарів народного споживання і сфери послуг (соціальний комплекс)

Чи може сучасна людина обійтись без підприємств сфери послуг?

До складу комплексу входять галузі легкої промисловості, розгалужена мережа підприємств та установ сфери послуг, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, торгівля, громадське харчування, культура, освіта, охорона здоров'я (див. Мал. 71). Оскільки головне завдання комплексу – забезпечення матеріальних та духовних потреб людей, його ще називають соціальним комплексом.

Мал. 71. Основні ланки соціального комплексу

Легка промисловість

Легка промисловість набула значного розвитку. Вона об'єднує текстильну, трикотажну, швейну, шкіряну, взуттєву галузі, які забезпечують населення тканинами, трикотажними виробами, готовим одягом, взуттям.
Підприємства легкої промисловості розміщені повсюдно. Це пояснюється тим, що, по-перше, її продукцією користуються усі верстви населення. По-друге, це надзвичайно трудомістка галузь, де переважно працюють жінки; по-третє, її підприємства не потребують великої кількості енергії і води.
Текстильній галузі належить перше місце в структурі легкої промисловості. Бавовняні тканини надходять у торгову мережу з Херсонського, Тернопільського, Донецького бавовняних комбінатів та Чернівецького текстильного об'єднання. Вовняні тканини виробляють на фабриках в Одесі, Чернігові, Луганську, Сумах, шовкові – в Києві, Черкасах, лляні – в Рівному, Житомирі (з'ясуйте, з яких районів надходить сировина для цих підприємств).

Трикотажна промисловість випускає панчохи, шкарпетки, білизняні вироби, верхній одяг. Підприємства галузі зосереджені в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Луганську, Житомирі.

Значна частина готових тканин потрапляє на підприємства швейної промисловості, де з них виробляють широкий асортимент швейної продукції. Такі підприємства є в багатьох містах України, особливо у великих – Києві, Харкові, Одесі, Львові, Луганську, Сумах.

Взуттєва промисловість спроможна забезпечити населення України взуттям. Проте якість вітчизняного взуття та його зовнішній вигляд ще не відповідають сучасним вимогам. Тому головним завданням інженерів, модельєрів та робітників, які працюють на взуттєвих фабриках Києва, Харкова, Луганська, Львова, Дніпропетровська, Одеси, Миколаєва, Запоріжжя, є випуск такого взуття, яке б відповідало міжнародним стандартам і задовольняло попит покупців. Для цього у нас є головні умови – кваліфіковані кадри і якісна сировина (штучні й натуральні шкіри). Необхідно забезпечити підприємства сучасним високопродуктивним обладнанням.