Тризуб геральдичним кличем
Тризуб геральдичним кличем
Спадкоємці князя Володимира Святого відкинули монограму, а свій особистий клич означали геральдичними знаками.
Взірець 5 представляє нам зразок монети кн. Святополка з написом його імені «Святополк».
Взірець 5
Кн. Святополк затримав у тризуба родовий геральдичний клич (символ), себто зовнішню незмінну ознаку тризуба, а особистий клич (символ) означив геральдичними знаками так, що внутрішній переплет тризуба зложив із різних геральдичних знаків таким способом, що остриць (зубів) виходить не три, лише дві, і герб не має вигляду тризуба, а двозуба. На одній з остриць умістив хреста.
Герб князя Святополка становить геральдичними знаками як родовий клич, так і особистий клич, а монограми немає й сліду.
Взірець 6
Це є зразок монети князя Ярослава з гербом та написом «Ярославъ». Цей герб становить геральдичний клич як родовий, так і особистий.
Взірець 7
Це є зразок тризуба, який знайшли у Києві коло Десятинної церкви. За зовнішніми ознаками цього тризуба пізнаємо, що він становить геральдичний родовий клич київського княжого роду, але якої особи, то трудно відгадати, бо тут бракує слідів первісної геральдики, лише маємо слід первісного герба тризуба.
Слідами первісної геральдики є напис буквами на монетах князя Володимира, Святополка та Ярослава, тобто буквами написане ім'я тих князів.
На цеглі нема напису буквами, а із внутрішнього переплету ядра, який є змінним, не можна нічого вичитати. Можна думати, що цей тризуб становить особистий клич князя Володимира, його предка, або потомка, або якої-небудь із княгинь київського княжого роду.
Як подають часописи, знайдено останніми часами над Дніпром коло острова Шанця на камінній застяжці восьмий взірець київського тризуба, але що цього взірця не маю під рукою, то не можу про нього говорити.
Зміст підручника "Пастернак О. Пояснення тризуба"
Прийняття Київського тризуба за герб відновленої Української держави та його геральдичне значення ►