Походження Київського тризуба (частина 1)

Походження Київського тризуба

У справі походження київського тризуба проф. С. Шелухін ласкаво подав нам цінні відомості. Він пише:
В «Понтіка» В. Латишева (Петербург, 1909) я прочитав його статтю «История Боспорского царства». В цім царстві біля Чорного та Азовського морів жили різні народи під великими впливами грецької культури, а під кінець і римської і візантійської. Без сумніву, з І ст. перед Христом до III ст. по Христі тут були сильні впливи римської культури, а само царство залежало од римського уряду. Лати-шев у своїй праці на підставі численних монетних знахідок та свідоцтв з усяких написів подав три таблиці Бос-порських династій:
1) Спартака І 438-432 р. до Христа, кінчаючи Парісадом;
2) Мітрідата VI до 63 р. до Христа, кінчаючи Полемоном II., 38-41 р. по Христі;
3) Тіберія Юлія Ріскуподіра І до 71 р. по Христі до Ріскуподіра VI до 341 р. по Христі.

Після цього пішла візантійська залежність. Хронологічну таблицю царів Боспору та їх володінь в Криму коло Азовського моря в Тмутаракані, Тамані та на Кубані Латишев подав досить обгрунтовано, і вона відповідає такій же таблиці XX Тіля «Новыя пріобрітенія моего собранія» (Запис.
Имп. Рус. Арх. О-ва, т. V, стор. 360), яку надруковано раніш від Латишевської.
Зауваження: проф. Пархоменко виводить тмутаракан-ського руського князя Мстислава з династії антів, яких акад. Шахматов, Корш і інші виводять із Галії, з Кельтів, з Аквітанії, країни коло арвенів і русинів, де вони звалися антами, антоброгами. У Латишева є багато вказівок, що правителі Боспорського царства були зв'язані з Фракією (на Балк. півострові, де жили й кельти-галли) і з галата-ми (галлами, кельтами Малої Азії), які в III ст. перед Христом переселилися в Малу Азію з Галлії (нині Франції) .
Пригадаймо походи готів на чолі з Веревістом, який робив похід за Дунай на кельтів, і вони розсипалися по Фракії та Іллірії (І в. по Хр.) та змішалися з тубільцями (Страбон).
У Боспорськім царстві майже всі царі, а де в кого з них і жінки, били мідяну, срібну і золоту монету. Латишев студіював над цим і вказує значну літературу. Ось що особливо цікаве:
1) на боспорських монетах били в'язані монограми царів;
2) на багатьох монетах били знак тризуба.
Ось що читаємо у Латишева на стор. 113 в примітці з приводу тих тризубів:
«Боспорская царская фамилія, кажется, как это правильно заметил сам Моммзен, была связана узами родства с царями Фракіи; поэтому, быть может, мы мало отступим от истины, предположив, что цари Боспора заимствовали свою генеалогію из Фракіи: древніе передают, что Евмолп был фракіец. В настоящее время все нумизматы согласны, что трезубец Посидона и Иракла, весьма часто изображавшіеся на монетах боспорських царей, служат символами происхожденія их от Посидона (морські походи і морський торг) и Иракла». Боспоряни постачали в Грецію майже половину хліба, який туди провозився морем.
Там же, в замітці, читаємо у Латишева, що «Траян подчинил царей иваров, савроматов, боспорян, арабов, оздро-енцев и колхов». Римський імператор Траян правив од 98 – 117 р. по Христі. Був він побідником і даків. Про нього згадується в «Слові о полку Ігоревім». Там же згадано й Тмутаракань, Сурож, Корсунь – це Боспорське царство. Згадано і про Мстислава Тмутараканського, якого проф. Пархоменко вважає з антської (кельтської, галлської) династії.
Тризуб маємо на монетах царів Понту і Босфору Кімерійського – тут на монетах (грецьких) І-IV ст. маємо тризуб (дивись Записки Одес. Общества Исторіи и Древностей, том. І, 1894 р. стор. 316-318, стаття Н. Мурзакевича, який додав і малюнки).
Монети з тризубом знайдені і татарські за часів першої половини ХНІ ст., биті татарськими ханами (стаття В. Григорієва, там же, стор. 301-314). Ці монети бито в Криму. Подано багато малюнків. На малюнках тризуб має форму омеги, а на одній монеті точний тризуб Посейдона.