Чи був зрадником Іван Мазепа?

Бунтівний гетьман

Чи був зрадником Іван Мазепа?

Його звинувачували і звинувачують у тяжкому злочині – зраді, шукаючи для цього різні підстави та обґрунтування.
Що таке зрада? Це порушення присяги, вірності класовим і національним інтересам, перехід на бік ворога, видача йому соратників, воєнної і державної таємниці, віроломні зумисні дії, ворожі загальній справі й вигідні її супротивникам. Таке приблизно визначення дає «Словник з етики». Зрада в усі часи і всюди вважалася аморальним злочином і суворо каралась суспільством.
Чи був склад такого злочину в діях Івана Мазепи?
Гетьман України мріяв про визволення свого краю від царського деспотизму й шукав для цього собі союзників. Український народ, що вже півстоліття знемагав у ярмі царату, також чекав визволення і не раз повставав проти своїх гнобителів, спочатку польських, потім царських феодалів. Тож своїми діями Іван Мазепа не порушував класових чи національних інтересів українського народу, хоч і не зміг чи не зумів їх обстояти. В цьому, як на мене, суть його трагедії.
Аж двадцять років Іван Мазепа мусив терпіти наругу, підлещуватися, догоджати деспоту-царю та його опричникам. Цар жалував розумного гетьмана, якого вважав своїм намісником на Україні: надав йому найвищий орден Андрія Первозванного, звання князя «Священної Римської імперії», величезні земельні угіддя, дослухався його порад. Разом з тим Мазепа все більше переконувався, що в складі Російської держави доля України вирішена назавжди: вона вже ніколи не поновить своєї автономії чи державності, втратить мову й надбання національної культури, а український народ буде в історичній перспективі русифіковано.
Саме це й спонукало гетьмана зважитися на такий відчайдушний крок, як об'єднання зі шведською армією, на успіх якої у війні з Росією він покладав неабиякі надії. Та їм не судилося здійснитися: в Полтавській битві 1709 року шведи зазнали жорстокої поразки...

Київська академія, реконструйована І. Мазепою. Малюнок

Іван Мазепа при його досить міцному політичному становищі гетьмана і кавалера найвищого і єдиного на той час ордена Росії і матеріальному добробуті великого землевласника-феодала міг і не вдаватися до цієї ризикованої та небезпечної акції. Але якісь вищі, не підвладні нашому розумінню патріотичні мотиви спонукали його ступити на шлях визвольної боротьби за незалежність рідного краю, про державність якого мріяв і Богдан Хмельницький, з'єднуючи Україну з Росією на Переяславській раді 1654 року. Та правителі Російської держави побачили в цьому акті можливість поживитися землями й добром українського народу.
Лише нове історичне мислення може змити з чола гетьмана Мазепи тавро зрадника.