Брестський мир. Завершення Першої світової війни для Росії

§5. Воєнні та політичні події 1918 року. Завершення Першої світової війни

Брестський мир

Здобувши владу, більшовики розуміли, що продовжувати війну країна не в силі. Німеччина, матеріальні та людські ресурси якої були також вичерпані, готова була підписати з Росією мир.
Отже, коли Антанта відкинула пропозицію радянської Росії про переговори з Німеччиною, більшовицький уряд почав сепаратні переговори з Німеччиною та її союзниками. 20 листопада 1917 р. у Брест-Литовську між делегаціями цих держав було підписано перемир'я на 28 днів. Більшовицький уряд пропонував підписати мир без анексій та контрибуцій, але німецька делегація відкинула цю пропозицію.
Радянську делегацію на Брестських переговорах очолював Л. Троцький, котрий за вказівкою Леніна заявив, що російська делегація представляє всі народи колишньої царської імперії. Однак цю заяву радянської делегації дезавуював приїзд до Бреста делегації УНР на чолі з А. Севрюком та В. Голубовичем. Л. Троцький спочатку протестував проти участі у переговорах представників Центральної Ради, посилаючись на те, що в Україні існує більшовицький уряд. Але Центральні держави підтримали делегацію УНР, оскільки це відповідало їхнім інтересам. Негнучкість Л. Троцького у переговорах призвела до того, що російська делегація залишила Брест, заявивши, що Росія воювати не буде, а армію розпустить. Це дало привід німецьким військам розпочати наступ і, швидко долаючи опір російських армій, наблизитись до Риги. Тоді більшовики почали спішно формувати загони Червоної гвардії, негайно посилаючи їх на фронт, де вже розпочалися важкі бої. В. Ленін надіслав термінову телеграму німецькому урядові і командуванню Східного фронту про бажання підписати мир. За цей час німці завоювали значні території, і 23 лютого 1918 р. радянському урядові були оголошені нові, значно важчі, ніж попередні, умови миру. За цей час Німеччина та Австро-Угорщина підписали мирний договір із делегацією УНР, за яким німецько-австрійські війська рушили на Україну, допомагаючи їй звільнити свою територію від більшовицьких військ. Натомість Центральна Рада зобов'язувалася постачати цим країнам сільськогосподарську продукцію. За короткий час Німеччина окупувала і фактично контролювала територію Прибалтики, Білорусії та України. Більшовикам не залишалося нічого іншого, як прийняти нові вимоги європейських держав. Радянська Росія мала визнати незалежність УНР і вивести свої війська з України. Разом з тим Туреччині передавалися Каре, Ардаган, Батум. Росія мала демобілізувати свою армію і флот, а також виплатити Німеччині та її союзникам велику контрибуцію. Найбільшою втратою для радянської Росії було те, що Україна з її хлібними запасами, територія якої була поділена на сфери впливу між Німеччиною та Австро-Угорщиною, вийшла з російської колоніальної залежності. Проте і Українська Центральна Рада вже не могла вирішувати ті проблеми, що постали перед нею після Брестського миру. За допомогою німецьких багнетів Центральну Раду було розігнано, а до влади прийшов гетьман П. Скоропадський. На той час радянську делегацію на переговорах очолив Г. Чичерін і в березні 1918 р. від її імені підписав Брестський мир із Німеччиною та її союзниками.
6-8 березня 1918 р. відбувся VII екстрений з'їзд більшовицької партії, на якому після тривалої дискусії В. Ленін домігся ухвали Брестського миру, хоча проти цього виступили так звані ліві комуністи та ліві есери. 14-16 березня у Москві на IV Надзвичайному з'їзді рад договір був ратифікований. Росія вийшла з першої світової війни. Мир дав змогу більшовикам втриматися при владі і стабілізувати внутрішнє становище, зміцнивши насамперед Червону армію. Після поразки Німеччини на Західному фронті і повалення династії Гогенцоллернів в ході Листопадової революції 1918 р. радянська Росія рішенням ВЦВК від 13 листопада 1918 р. анулювала Брестський мир і доклала усіх зусиль, щоб ліквідувати незалежність України. Отже, Брестський мир був використаний В. Леніним для утвердження перемоги більшовиків і реалізації далекосяжних планів відновлення імперії.