Переворот 1934 року і встановлення військової диктатури в Болгарії

§24. Болгарія у міжвоєнний період

Переворот 1934 року і встановлення військової диктатури

У зв'язку із загостренням протиріч у болгарському суспільстві відбувалося перегрупування політичних сил. У 1932 р. О. Цанков створив партію «Національно-соціальний рух». Прихильники Цанкова проповідували «класове співробітництво», вели агітацію за зближення з гітлерівською Німеччиною; навколо нього об'єдналися реакційні політичні сили.
Група «Ланка», що також прагнула до встановлення диктатури, об'єднувала антинімецьки настроєних офіцерів та інтелігенцію. Вона вимагала ліквідації усіх політичних партій, встановлення в країні національної, надпартійної влади. У зовнішній політиці «Ланка» орієнтувалась на Францію, вбачаючи в ній гаранта міжнародної стабільності і болгарської незалежності. 19 травня 1934 р. діячі «Ланки» й Офіцерська ліга здійснили військовий переворот і скинули уряд Народного блоку. У Болгарії знову до влади прийшла військова диктатура. На чолі уряду став К. Георгієв. Нова влада заборонила діяльність всіх політичних партій, скасувала конституцію й розпустила профспілки.
З метою налагодження економічного життя уряд К. Георгієва посилив монополію зовнішньої торгівлі, встановив державну монополію на спирт, тютюн, сіль і нафтопродукти, на 40% скасував заборгованість селян.
У зовнішній політиці кабінет К. Георгієва провів низку заходів по зближенню із Францією та Англією. Водночас болгарський уряд закликав Югославію підтримати ідею створення єдиної федеративної слов'янської держави, включаючи болгар та югославські народи. Однак така ініціатива викликала занепокоєння в Італії. У липні 1934 р. Болгарія встановила дипломатичні відносини з СРСР. У січні 1935 р. цар Борис залучив на свій бік частину керівництва Офіцерської ліги і усунув уряд К. Георгієва від влади.
Уряд генерала Златова, що прийшов на зміну, протримався лише три місяці. До нового уряду на чолі з Томашевим увійшли декілька відданих царю генералів, а також два представники від організації Цанкова. Боротьба угруповань у військовій верхівці та в оточенні царя призвела у жовтні 1936 р. до формування нового уряду на чолі з начальником царської канцелярії Кіосейвановим. Цей уряд перебував при владі до лютого 1940 р.
Уряд Кіосейванова домагався встановлення «тотальної» диктатури. Він прийняв новий виборчий закон, спрямований проти опозиції. Кількість депутатів парламенту значно скоротилася.
Вся влада по суті зосереджувалася в руках царя. Політичні партії й організації були заборонені. Новий режим у своїх діях опирався на армію.
Болгарія постійно тримала в полі зору балканські проблеми. У січні 1937 р. вона підписала з Югославією договір про ненапад, а в серпні 1938 р. – угоду з країнами Балканської Антанти (Салонікська угода). Цей документ базувався на принципах мирного співробітництва балканських держав.
Разом з тим наприкінці 30-х років Болгарія швидко зближувалася з Німеччиною. Німецький капітал енергійно проникав в економіку країни. У 1939 р. на долю Німеччини припадало понад 65% імпорту і 67,8% експорту Болгарії. З 1938 р. Німеччина почала поставки в Болгарію зброї та військового спорядження.
На початку другої світової війни Болгарія оголосила про свій нейтралітет. Але правлячі кола країни перетворили її на придаток до воєнної машини Німеччини. У березні 1941 р. на територію Болгарії було введено німецькі війська.

Запитання і завдання

1. Охарактеризуйте внутрішньополітичну ситуацію в Болгарії у перші повоєнні роки.
2. Коли почалося Владайське повстання?
3. Якими були умови перемир'я Болгарії з країнами Антанти?
4. Яких територіальних втрат зазнала Болгарія за умовами Неїського мирного договору?
5. Охарактеризуйте внутрішню політику уряду О. Стамболійського.
6. Які організації і партії діяли в Болгарії у 20-х роках?
7. Які сили прийшли до влади внаслідок державного перевороту 1923 p.?
8. Назвіть причини поразки повстання 1923 р.
9. Коли в Болгарії було встановлено диктатуру?
10. Охарактеризуйте зовнішню політику Болгарії наприкінці 30-х років?