Зовнішня політика СРСР наприкінці 20-х – у 30-ті роки
§27-28. СРСР наприкінці 20-х – у 30-ті роки
Зовнішня політика СРСР
До кінця 20-х років Радянський Союз встановив дипломатичні відносини майже з усіма великими країнами світу. Протягом 1926-1927 pp. було укладено договори про дружбу і нейтралітет з Німеччиною, Афганістаном, Туреччиною, Литвою та Іраном. Особливо помітним було зближення СРСР з Німеччиною, якій Радянський Союз допоміг обійти рішення Версальського договору.
27 серпня 1928 р. 15 держав (серед них – США, Англія, Франція, Італія та Японія) підписали в Парижі пакт про відмову від війни як засобу національної політики. У вересні того ж року до цього пакту, відомого в історії як пакт Келлога-Бріана, приєднався Радянський Союз.
У 1929 р. розгорівся конфлікт між СРСР та Китаєм, що виник на Китайсько-Східній залізниці (КСЗ). Радянські війська вторглися на територію Китаю, відкинувши від КСЗ озброєні загони російських емігрантів і китайської армії, а вже 29 грудня 1929 р. в м. Хабаровську були підписані документи між двома країнами, які поновлювали попередній режим на КСЗ.
Під час нападу Японії на Китай Радянський Союз надав значну економічну і військову допомогу китайському революційному урядові Сунь Ятсена. У китайській армії воювали сотні радянських офіцерів.
У 1932 р. СРСР підписав договори про ненапад з багатьма країнами Європи та Азії, а в листопаді 1933 р. домігся значного зовнішньополітичного успіху, встановивши дипломатичні відносини зі США.
Прихід до влади нацистів у Німеччині підштовхнув західні країни до зближення з СРСР, внаслідок чого у 1934 р. Радянський Союз був прийнятий до Ліги Націй. У 1939 p., звинувачений у розв'язанні агресії проти Фінляндії, СРСР був виключений з неї.
У 1935 р. СРСР підписав пакти про взаємодопомогу з Францією і Чехословаччиною. Однак практичних результатів договір не дав, а з підписанням Мюнхенської угоди він втратив юридичну силу.
Під час громадянської війни в Іспанії СРСР надав урядові цієї країни значну матеріальну і військову допомогу. Тисячі радянських добровольців безпосередньо брали участь у війні. Після перемоги генерала Франко іспанські комуністи знайшли політичний притулок в СРСР.
СРСР продовжував виявляти свої імперські амбіції. Наприкінці 30-х років він почав вимагати від Фінляндії підписання пакту про взаємодопомогу. Фінський уряд відкинув ці домагання. У 1939 р. СРСР вдався до прямого тиску на Фінляндію, вимагаючи передачі декількох островів Фінської затоки. У відповідь на відмову фінів Радянський Союз 29 листопада 1939 р. розірвав дипломатичні відносини з Фінляндією. Через день Червона армія почала воєнні дії проти цієї країни. Невелика, але боєздатна фінська армія чинила радянським військам серйозний опір. Особливо жорстокі бої точилися на укріпленій «лінії Маннергейма». Під час радянсько-фінської війни СРСР, за деякими оцінками, втратив майже 500 тис. солдатів і офіцерів. Однак і сили
Фінляндії були вичерпані. Вона більше не могла чинити опір велетенській державі, і 12 березня 1940 р. між воюючими сторонами був підписаний мирний договір. До СРСР відійшли Карельський перешийок, північно-західне узбережжя Ладозького озера, Північ Карелії. Острів Ханко було передано Радянському Союзу в оренду на 30 років.
Малюнок 1. Ліквідація неписьменності в СРСР
Малюнок 2. Л. Каганович і Г. Орджонікідзе в президії всесоюзної наради стахановців
Малюнок 3. Укладення мирного договору між СРСР та Німеччиною
Малюнок 4. Танкісти радянських збройних сил перед другою світовою війною
◄ Тотальний терор в СРСР наприкінці 20-х – у 30-ті роки
Зміст підручника "Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія 10 клас. Новітні часи: 1914-1945"